Сторінка психолога
Мета діяльності психологічної служби ДНЗ:
- Сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку дошкільників;
- охорони психічного здоров’я;
- надання психологічної та соціально- педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти
Основні завдання, принципи та функції психологічної служби
1. Завдання психологічної служби:
- збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;
-сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.
2. Принципами діяльності психологічної служби є:
- науковість, цілісність і наступність, професійна компетентність та
- відповідальність;
- індивідуальний підхід;
- доступність соціально-педагогічних та психологічних послуг
(допомоги);
- міждисциплінарність, комплексність і системність у здійсненні
- професійної діяльності;
- добровільність;
- людиноцентризм та партнерство;
- конфіденційність;
- дотримання норм професійної етики.
3. Функції психологічної служби:
діагностично-прогностична – психолого-педагогічне вивчення
чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку;
організаційно-методична – визначення стратегії, мети, завдань,
планування діяльності психологічної служби та координація взаємодії учасників освітнього процесу;
корекційно-розвиткова – система впливів, спрямованих на подолання
визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти; здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки; сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти; надання
психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
консультативна – допомога у вирішенні проблем щодо розвитку,
виховання, навчання та формування психологічної і соціальної
компетентності учасників освітнього процесу;
просвітницько-профілактична – поширення психологічних знань,
виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів;
соціально-захисна – здійснення соціально-педагогічного супроводу
учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих
обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.
4. Напрями діяльності працівників психологічної служби:
діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні,
інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;
профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та
становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання
конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;
корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного
розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;
навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена
на удосконалення, розвиток, формування особистості;
консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та
групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;
зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення
взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами,
соціальними групами, організаціями, державними органами управління;