Навчально - виховний процес

Навчально-виховний процес в Підвиноградівському ДНЗ здійснюється в межах Базового компонента дошкільної освіти в Україні за :

1) програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт";

2) програмою розвитку дитини дошкільного віку "Українське дошкілля".

 

Підвиноградівський ДНЗ організовує освітній процес за такими напрямами:

- екологіний;

- обежедейка;

- музичний, художньо-естетичний.

 

Підвиноградівський

дошкільний  навчальний заклад

Нетрадиційні  форми роботи батьків та дітей з

художньо – естетичного розвитку

2016 р.

           Щоб маленька дитина не виросла байдужою до світу прекрасного, потрібно як найраніше залучати її до світу мистецтва.В ранньому віці дитина починає цікавитися процесом тво­рення малюнка, ліплення, готових силуетів, у неї формуються передумови естетичного ставлення до навколишнього, розви­ваються елементарні види художньої діяльності - образотвор­чої, музичної, художньо-мовленнєвої. Дитина третього року життя за допомо­гою дорослого відкриває різноманітність краси, виявляє сприй­нятливість до неї, здатність позитивно на неї відгукнутися.

           Організовуючи роботу з дитиною третього року життя з об­разотворчої діяльності, дорослий має вирішити низку завдань:

-   навчити впізнавати в зображеннях, штрихах, лініях знайо­мі предмети, казкових персонажів;

-   викликати інтерес до різноманітних видів образотворчої діяльності (малювання, викладання з готових елементів, ліплен­ня);

-   розвивати в дітей естетичне сприймання, відчуття кольо­ру, ритму;

-   учити емоційно сприймати, пізнавати, називати доступні за змістом і кольоровим вирішенням зображення на картинах та ілюстраціях;

-   розвивати формоутворюючі рухи руки, дрібну мускула­туру пальців рук, формувати елементарні технічні навички ро­боти з різними художніми матеріалами, вміння самостійно до­бирати папір та колір фарб;

-   спонукати до створення асоціативних образів у техніках малювання, ліплення, аплікації та реалізовувати в образотворчій діяльності сюжетно-ігровий задум;

-   підтримувати бажання малювати, ліпити з глини чи тіста, виконувати найпростіші аплікації з готових форм, емоційно відгукуватись на результат власної творчості;

-   навчати відтворювати навколишні предмети, явища дійсності використовуючи колір, пляму, лінію, розрізняти, називати і використовувати кольори (білий, чорний, червоний, жовтий, зелений, оранжевий, синій, фіолетовий);

-   учити малювати на всьому аркуші паперу, користуватися кольоровими олівцями, фломастерами, крейдою, гуашшю, пен­зликом;

-   ознайомити з пластичними властивостями глини і тіста, учити відщипувати маленькі шматочки від грудочки, розкачу­вати прямими рухами, скочувати коловими рухами, розплес­кувати між долонями, з'єднувати виліплені форми для одер­жання нового образу;

-   вчити розкладати готові форми однакового та різного ко­льору на фланелеграфі, смужці, квадраті і крузі, брати участь у створенні спільно з вихователем колективних композицій;

-   формувати емоційний відгук на результат власної твор­чості.

  Навчити батьків розуміти, цінувати і підтримувати дитячу творчість, сприяти їй – одне із завдань педагога.

Як же вибрати найбільш ефективні форми взаємодії з батьками і які шляхи їхньої реалізації? Адже батьки досить молоді, не завжди розуміють необхідність співпраці та взаєморозуміння з педагогом, охоче користуються порадами щодо виховання малюків з інтернету, від бабусі чи подруги. Часто можна побачити, що батьки заглядають у вікно групи і крадькома спостерігають, чим займаються їхні діти, як з ними спілкуються вихователі, адже все що пов’язано з власними дітьми, викликає найбільший інтерес. Тому необхідно якнайшвидше залучати батьків до участі в освітньому процесі та різних заходах.

  З цією метою ми проводимо Дні відкритих дверей. Батьків запрошуємо на заняття, де вони вільно спостерігають за своїми дітьми, можуть оцінювати, як вихователь проводить заняття, організовує ігри.

Проводимо групові батьківські збори (не рідше одного разу на квартал),на яких вихователь не виголошує довгих промов, а веде бесіду, вміло використовуючи проблемні ситуації, викликаючи батьків на розмову. Педагог дає конкретні рекомендації, наприклад, щодо добору ігор, які розвивають руку дитини, батьки – вправляються в проведенні пальчикових ігор.

  Під час проведення бесід, консультацій вихователь враховує запити, побажання батьків, намагається якнайчастіше застосовувати такі прийоми, як показ, пояснення, вправляння.

  Залучаємо батьків до участі у конкурсах, виставках: «Осінні листочки», «Падає сніг», «Моя перша писанка», «Світить сонечко привітне», які допомагають батькам більше дізнатися про уподобання та інтереси малюків.

  З метою пропаганди серед батьків педагоги використовують різноманітні засоби наочної агітації. У кожній групі обладнаний батьківський куточок, матеріали, якого поновлюють щомісячно, а деякі щоденно.

  Найбільш ефективними є індивідуальні форми роботи з батьками, під час яких педагог використовує ширми-розгортки, папки-пересувки, в яких зібрані рекомендації та пам’ятки з різних питань:наприклад

«Розвиваємо художні здібності дитини», «Вчимося малювати», «Використання нетрадиційних технік під час малювання».

  Непідробний інтерес у батьків викликають виставки дитячих робіт, де за малюнками, виробами з пластиліну і тіста батьки відстежують процес розвитку зображувальних навичок малюків, ознайомлюються з техніками малювання пальчиком і долонькою, разом з дітьми радіють успіхам. Батьки можуть взяти роботи дітей додому, створити власну виставку дитячих шедеврів.

  Результатом такої співпраці стає непідробний інтерес батьків до всього, що відбувається в дошкільному закладі та активна участь у педагогічному процесі, що забезпечує успіх у справі виховання дітей раннього віку.

  Малювання – благодатна діяльність для виховання почуттів, це і продуктивна діяльність, яка дає змогу малюку відтворити на аркуші паперу світ своїх думок і почуттів.

  Засвоївши елементарні навички зображення, діти намагаються малювати скрізь: на папері, на землі, на стінах, носових хустинках, скатертині, майці. Щоб задовільнити бажання дітей прикрашати все навколо кольоровими візерунками, дорослі ( тобто батьки вдома, вихователі – в садочку) мають створювати спеціальні куточки, які наповнюють зображувальними матеріалами (пензлики, фарби, фломастери, олівці, глина, губки, штампи, крейда, нитки тощо), а на стіні можна закріпити лист ватману або шпалери, на яких діти малюватимуть.

  Потрібно пам’ятати, що дворічна дитина робить перші крокиу зображувальному мистецтві, тому допомога дорослого вкрай необхідна, щоб малюки могли відчути радість від кожного заняття. Завдання дорослого також  полягає в допомозі дітям відчути впевненість в собі, захопитись творчою діяльністю, засвоєнням нових засобів виразності, розвинути креативність, фантазію та ознайомити дитину з різними техніками зображення.

  Щоб зображувальна  діяльність для малюка була цікавою та творчою, в практичні роботі слід широко застосовувати ігрові прийоми навчання з використанням нетрадиційних технік зображення, враховувати доступність та наявний досвід дітей. У роботі з дитиною третього року життя рекомендовані такі нетрадиційні техніки зображення:

·        малювання пальчиками та долонями є підготовчим етапом до примокування пензликом. Така техніка малювання корисна для розвитку дрібної мускулатури кисті руки. Під час таких ігрових занять малюк запам’ятовує назви пальців, згинає і розгинає їх по кілька разів, робить колові рухи кистю рук та пальців. Такі ігрові заняття розвивають цікавість та уяву малюка, емоційну чутливість до кольору та форми.Дитина вчиться вмочувати палець( долоньку у мисочку з гуашевою фарбою і робить відбитки спочатку по всій площині аркуша : «Пальчик стрибає», «Мамина хустина», а потім по обмеженій поверхні: «Вербові котики», «Горішки для білочки», «Намисто для ляльки» - пальчики; « Сонечко», «Веселі листочки», «Сніжинки» - долоньки;

·        кляксографія виконується у співавторстві з дорослим, який зачерпує пластиковою ложечкою рідку гуаш та виливає її на аркуш паперу, роблячи довільну пляму . Дитина бере інший аркуш і накладає на той, що з кляксою, притискує рукою, щоб отримати відбиток. Далі верхній лист знімається, зображення розглядається, визначається на що воно схоже. Відсутні деталі домальовуються пальчиком.Темидля малювання  кляксографією: «Веселі повітряні кульки», «Барвисті метелики», «Смішні равлики»;

·        штампування: доступне дворічним дітям і викликає у них непідробний інтерес, оскільки дає змогу створити оригінальні картинки «Квітучий луг», «Ялинки», «Марійчине  плаття». Робота зі штампування розвиває творче мислення і уяву, корисна для розвитку дрібної мускулатури кисті руки. Для ігор-занять, що будуються на цій техніці, необхідно мати різноманітні штампи та штемпельні подушечки, які вимочуються у гуашевій фарбі;

·        монотипія: дає змогу отримувати дзеркальне відображення шляхом складання аркушу паперу навпіл. Наприклад: «Метелик»;

·        малювання квачиком. Квачиком малюють так само як і звичайним пензликом. Квачика виготовляє сам дорослий  із  цупкого, але м'якого квадратного клаптика тканини розміром 8x8 см. Згортає клаптик так, щоб він набрав форми конуса, обмотує конус ниткою та зв'язує. Бажано, щоб квачиків було кілька  — окремо для кожної фарби. Теми для малювання квачиком: «Намисто для мами», «Чарівні квіти»;

·        малювання крейдою на лінолеумі та паличкою на піску, землі. Крейда дуже подобається малюкам, нею можна малювати скрізь: на папері, на асфальті, на лінолеумі, на дошці, на стіні; вона яскрава легко змивається, безпечна для здоров’я. Паличку можна знайти завжди і малювати нею на майданчику, у пісочниці;

·        ліплення із солоного тіста приносить особливе задоволення малюку. Тісто може підготувати будь-коли і швидко.

Малюк стикається із тістом із раннього дитинства: біля мами на кухні, коли вона ліпить вареники і дає шматочок дитині для гри або разом з бабусею ліпить пиріжки, бублики.

Солоному тісту легко надати будь-якої форми.  І саме цю властивість відкриває для себе дитина, взявши в руки невідомий їй, але приємний на дотик м’який матеріал. Дуже важливо щоб сам процес ліплення проходив в емоційно-позитивному мовному супроводі дорослого.Ігри з тістом особливо корисні для дітей з підвищеним або зниженим тонусом рук,тому що вони сприяють нормалізації тонусу і активізації дрібної моторики;

Навчанню дітей образотворчого мистецтва, їхньому духовному розвитку іноді великої шкоди завдають оцінки або зауваження дорослих.  Дитина залюбки малює, хтось дорослий каже: «Кинь цю мазанину, ти не вмієш малювати. Художником не будеш, бо не маєш таланту». Подібні зауваження негативно впливають на дитину, на розвиток її образотворчих здібностей. Ми ж ніколи не кажемо дитині, яка щойно почала говорити: «Мовчи,  ти ще не вмієш говорити…»

Образотворча діяльність дітей – це не тільки задоволення їхньої потреби в зображенні світу, а й спосіб пізнання дійсності. Адже, притаманні їм своєрідність мислення і й фантазія, безпосередність поєднуються з багатьма елементами життєвої  правди.

Батьки і ми, вихователі, повинні оберігати чудовий, часом незрозумілий для дорослих дитячий світ від будь – яких грубих втручань.

Дуже погано, якщо батьки:

-         критикують  роботи дітей, порівнюють їх з творами дорослих;

-         нав’язують своє образне бачення і розуміння предметного світу;

-         байдуже ставляться до будь-якої творчості дітей або висміюють їх малюнки;

-         виправляють дитячі малюнки або викидають їх на смітник, особливо в присутності дитини.

І дуже добре, якщо батьки:

-         серйозно ставляться до образотворчої діяльності дітей, схвально оцінюють малюнки не залежно від рівня їх виконання;

-         забезпечують дітей необхідним матеріалом;

-         передплачують або купують дітям дитячі книги, журнали;

-         відвідують з дітьми виставки;

-         зберігають дитячі малюнки й показують їх при нагоді гостям, сусідам, знайомим.

Важливо навчити дитину бачити, відчувати цей світ , сприймати його як диво.

         І на закінчення пригадаємо слова В. Сухомлинський писав: «Витоки здібностей і обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки…»

 

 

 

 

  

«Як козенята одні вдома залишилися»

(казка на новий лад)

Конспект інтегрованого заняття

для дітей старшого дошкільного віку

Підготувала :

Вихователь Підвиноградівського

дошкільного навчального закладу

         Сагайдак Надія Михайлівна

         28 лютого 2016 року

Мета: Продовжувати формувати у дітей соціальну компетентність і навчити їх розуміти,що може становити небезпеку при спілкуванні з іншими людьми;

-          формувати розуміння дітьми наслідків необачної поведінки;

-          продовжувати навчати правил безпечної поведінки у побуті;

-         продовжувати вчити дітей дотримуватися правил користування небезпечними  предметами (гострими, ріжучими, гарячими), вміння пояснювати, що неправильне користування такими предметами, може спричинити небезпеку;

-         продовжувати вчити дітей у разі потреби самостійно набирати екстрені телефони служб порятунку;

-         закріпити правила поводження з незнайомими людьми й доступними прийомами самозахисту;

-         закріпити навички складання логічного ланцюжка, речень, за предметними картинками, відповідати на запитання повними, поширеними реченнями, розвивати зв’язне мовлення, мислення, уважність, уміння оцінювати ситуації;

-         в ігровій формі, використовуючи образний казковий сюжет та творчі можливості дітей, закріпити знання дошкільнят про правила безпечної поведінки вдома, в побуті;

-         розвивати у дітей практичні вміння та навички;

-         розвивати вміння відгадувати загадки, розповідати невеличкі віршики, прислів’я;

-         розвивати увагу, кмітливість;

-         виховувати інтерес до гри, обережність, дбайливе ставлення до свого здоров’я, почуття відповідальності.

Матеріал: два будиночки – із зеленим і червоним дахом, набір сюжетних картинок для гри; обладнана хатинка, кімната Кози і козенят, телефон, банки з під ліків, коробка „сірників” ,червоні стрічки, тканина чорного кольору, костюми і атрибути для Кози, Козенят, Вовка, Лиса, Зайця та Їжачка.

Попередня робота:

-         читання творів Л.Яковенко „Пам’ятай свою адресу ”, „Будь винахідливим у спілкуванні з незнайомцями”, віршів Г.Бойко „Сірничок” , Л.Яковенко „Несподіваний гість”, „Рукодільниця”, „Пригода на кухні”.

-          розмальовування сторінок у зошиті О.Ю.Харченко „Правила безпечної поведінки вдома”;

-         перегляд ілюстрацій про небезпечне користування газовою плитою, ріжучими, колючими предметами;

-         перегляд мультфільмів: Уроки тітоньки Сови „Уроки обережності”;

-         заняття:„Якщо ти вдома сам” з розділу „Особиста безпека”;

-         читання казки  „Вовк і семеро козенят”;

-         бесіди: „Про самозбереження. Користь і небезпека в побуті”, „Користь та небезпека від електроприладів”, „Небезпечні місця для ігор”,„Твоя безпека залежить від тебе!”;

-         вибір дійових осіб;

-         розучування по ролях;

-         підбір костюмів;

-         виготовлення атрибутів;

-         підготовка музичних номерів.

Хід заняття

Вихователь:  Доброго дня, любі діти.

                         Рада бачити вас гарними і бадьорими.

                         Сьогодні до нас завітали гості.

                         Привітаймо їх посмішкою                             

                         і щирими   побажаннями.

Пісня: „Добрий день!

                                                                      Музика і слова

                                                                                 Тетяни Березовської

 

    1.           Ви сьогодні вже проснулись? Добрий день!

                  Один одному всміхнулись? Добрий день!

                   Радо вас садок вітає! Добрий день!

                  Настрій гарний кожний має? Добрий день!

    2.          Хто здоровий, той сміється. Добрий день!

                 Все йому в житті вдається. Добрий день!

                 Хто здоровий,  той не плаче,

                 Жде його в житті удача.

                 Бо здоров'я – це прекрасно,

                 Здорово, чудово, класно! Добрий день!

 (діти сідають на стільчики).

Вихователь: Ви знаєте, малята йдучи на роботу я випадково почула, як дорогою до школи двоє хлопчиків голосно про щось сперечалися. Я не витримала і вирішила з'ясувати причину їхньої суперечки. Виявилося, що їм потрібно було відгадати загадку: „Що не можна купити за гроші?”, а відгадати її вони так і не змогли. Давайте допоможемо їм. Послухайте уважно ще раз загадку: „Що не можна купити за гроші?”.

Діти:„Здоров’я”

Вихователь: Молодці, дітки! Дійсно за гроші здоров'я не купиш. Але запам'ятайте, ще одне головне правило: бути здоровим - означає не тільки мати здоров'я, а головне – вміти зберегти його. На уроках обережності тітоньки Сови та Домовичка Неслухи ми з вами дізналися багато нового та повчального саме про те, як зберегти своє життя, а значить і здоров'я, в різних небезпечних ситуаціях, що можуть трапитися з нами. Мудра тітонька Сова вирішила перевірити чи добре ви засвоїли її уроки безпеки і пропонує вам виконати завдання.

(Демонструється уривок із мультфільму „Уроки обережності”).

Завдання перше:

Домовичок Неслуха залишився вдома сам. Давайте допоможемо пригадати йому правила поведінки  „Коли вдома ти один”.

1.    Коли вдома ти один,

Завжди пам'ятай –

Хто б у двері не дзвонив,

Ти не відчиняй!

Краще книжку погортай,

Квіти намалюй.

А коли матуся прийде,

Їй їх подаруй!

    2.    Коли вдома ти один,

Обережно грай

І на кухню просто так

Ти не заглядай!

Бо ножі, виделки, чашки-

Це не іграшки, тож знай!

Краще побудуй фортецю

Чи з машинками пограй!

 

   3.     Коли вдома ти один –

Обережним будь!

Сірничок – не іграшка,

Про це не забудь!

Сірничок спалити може

Все навколо в одну мить!

Отже, грати з ним не можна,

Бо будинок весь згорить!

 

  4.      Коли вдома ти один,

Кран не відкривай!

Бо вода затопить дім –

Про це пам 'ятай!

Стане мокрим килимок,

Тата черевички,

У сусідів побіжить

Зі стелі водичка!

Тому краще порахуй

З лялькою пограй!

А до ванни не ходи,

Кран не відкривай!

Вихователь:    Молодці малята!

Завдання друге:

Щоб краще запам'ятати правила поведінки, коли ви залишилися вдома самі, тітонька Сова пропонує вам погратися в гру „Можна – не можна”.

Для цього кожен з вас візьме зі столу одну картинку. Якщо те, що зображено на картинці, можна робити, коли залишився сам удома, то картинку слід „поселити” в безпечний будинок із зеленим дахом і усміхненим обличчям. А якщо ж не можна, то картинку слід „поселити” в будиночок із червоним дахом і сумним обличчям. І найголовніше – потрібно пояснити, чому ви обрали той чи інший будиночок. Усе зрозуміло? Тоді починаємо.

Вихователь: Молодці,діти! Картинки „розселені” по будиночках правильно. Ви всі добре справились з цим завданням.

Наступне завдання – гра від тітоньки Сови „Запитання - відповіді”. Для того, щоб зіграти в цю гру, вам необхідно пригадати, чому навчили вас уроки обережності. Готові? Тоді почнемо.

1.Що потрібно зробити, коли хтось намагається сам відчинити двері? (негайно зателефонувати в міліцію за номером 102, стукати по батареї опалення, кричати, кликати на допомогу перехожих, подзвонити батькам, сусідам).

2.Чому не можна торкатися електричних приладів і дротів?(бо може вдарити струмом).

3. Хто такі  „чужі люди?”(незнайомі).

4.Як ти гадаєш, кого можна вважати близькою людиною?(маму, тата, дідуся, бабусю, сестричку, братика)

5.Що потрібно зробити, якщо раптом відчуєш запах газу?(викликати негайно службу газу за номером 104, відкрити вікно чи кватирку, не вмикати світло та жодних електроприладів).

6.До кого ти звертаєшся за допомогою, якщо раптом виникне пожежа? (викликати негайно пожежників за номером 101).

7.Чому не можна куштувати мийних засобів? (тому,що можна отруїтися).

8.Чому не можна наближатися до ввімкненої гарячої духовки та плити з відкритим вогнем?   (тому, що можна обпекти собі руку).

-Молодці, малята! Ви правильно дали відповіді на всі запитання і справилися з усіма завданнями.

Фізкультхвилинка.

Ну, а зараз працювати перестали,

                                        І тепер всі дружно встали,

                                        Будемо відпочивати,

                                        Нумо, вправу починати!

                                        Руки вгору, руки вниз!

                                        І легесенько пригнись.

                                        Покрутились, повертілись,

                                        На хвилинку зупинились.

                                        Пострибали, пострибали,

                                        Раз присіли, другий – встали.

                                        Нумо, вправу починати!

                                        Руки вгору, руки вниз!

                                        І легесенько пригнись.

                                       Покрутились, повертілись,

                                       На хвилинку зупинились.

                                       Пострибали, пострибали,

                                       Раз присіли, другий – встали.

                                       І  у коло дружно стали.

 

Вихователь: В мене в руках чарівна кулька. Кожний, хто її торкнеться, повинен пригадати прислів’я, яке вчить нас бути безпечними і здоровими (діти торкаються , кульки і називають прислів’я ):

- Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий;

- Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо;

- Здоров’я  дитини – багатство родини;

- Здоров’я - найдорожчий скарб;

- Сірниками грався – біди набрався;

- Від маленького сірника – велике лихо;

- З малої іскри – великий вогонь;

- Дарма не бійся, але стережися;

- З добрим дружись, а лихого стережись;

- Замки та ключі – не для чесних людей;

- Не вір собаці, бо вкусить;

- Здоровому – все здорово.

Вихователь: Молодці, діти!

         Цю кульку ми подаруємо, а кому саме… дізнаєтеся згодом.

        Діти , а ви любите слухати казочки? Я знайшла чудову книжку.

        Погортаєм її трішки,

        І розкажуть нам сторінки

        Про героїв та їх вчинки.

Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, хто герої нашої казки.

       Не дід, а з бородою,

       Куцохвоста і рогата,

       Молоко щодня дає.  (коза)

 

      У ночі холодні

      Ходить голодний

      І на весь ліс грізно виє

      Де б їжі дістати,

      Здобич спіймати –

     Тільки проте і мріє.    (вовк)

   

       Підробив він голосок,

       Став малим співати.

       Здогадалися вони:

       Вовк – не наша мати.      (козенята)

Вихователь: Молодці, малята! Правильно відгадали. Сьогодні ми побачимо цю казку на новий лад і назвемо її „Як семеро козенят одні вдома залишилися”.

Вихователь:   Ми спробуємо з допомогою казки,

                  Про різні в житті розказать негаразди.

                  Щоб в ній зрозуміти змогло і маля,

                  Що є небезпечним для його життя.

                  Все, що ви побачите -

                  Все запам’ятайте.

                  Щоб не трапилось біди,

                  Пам’ятайте завжди!

 

Вихователь:  Отже, усі закрили очі, рахуємо: один, два, три, чотири, п’ять (звучить музика, вибігають козенята. На фоні лісу хатинка Кози і козенят, музика

В. Мирзаліс).

Вихователь:

                  Ось хатка в лісі стоїть гарненька,

                  живе там козина чималенька сімейка.

                  Коза дуже любить рідненьких малят,

                  семеро біленьких своїх козенят.

              (Коза-мама виходить з козенятами)  

–       Розумниця.

–        Крихітка

–       Шустрик

–       Весельчак

–       Буркотун

–       Хвалько

–       Тихоня.

 

         Вихователь:

                         Ось мамі вже з дому вирушати пора.

                         Лишається в хаті сама дітвора.

                         Благає Коза своїх козенят.

         Коза:

                         Любі дітки, йдіть до хати,

                         там тихенько грайте.

                         Якщо прийде хтось чужий,

                         мовчіть не відчиняйте.

        Шустрик: До побачення, матусю, не барись! повернись!

        Буркотун:  Краще швидше до хатинки

        Всі:  Ми будемо слухняними. (Коза виходить із корзиною).

        Вихователь:  А далі ми бачимо знайому картину. Недовго слухняними були доньки і сини. В них безліч з’явилось цікавих ідей, бо скільки ж удома є різних речей (грають козенята в м’яч, складають кубики, пазли).

        Весельчак:  Гей, послухайте, братики і сестрички, пропоную вам веселу гру „Хованки”. Раз, два, три, чотири, п’ять! Я іду шукать! (Закриває очі, усі козенята ховаються. Найменше козеня ховається в шафу).

         Вихователь:  В шафу залізло одне козеня. Бачить воно на полицях пляшки, вата, бинт, таблетки і пігулки.

         Крихітка:  Як тут цікаво. Скільки різних тут пігулок. Тільки шкода, що немає цукерок (бере у руки  банку з пігулками).   Може  це вітамінки ? З’їм швидше половинку і  залишу для козенят.

(Намагається відкрити банку. Її зупиняє Розумниця)

         Розумниця:  Гей, Крихітко! Ти що надумала?! Клади ліки всі на місце! Ти вже не маленька! І повинна твердо знати, що пігулки і таблетки потайки не можна ковтати. Отруїтися ними можна. Будь з  ліками обережніше, щоб від них не захворіти.

Крихітка:  Не хочу хворіти. Сестричко, вибач, я винна. Назавжди запам’яю: пігулки дітям брати не можна.

(чути стук у двері , козенята радісно біжать до дверей, думаючи, що це мама повернулась)

 Козенята всі: Мама, матуся прийшла, нам смачну вечерю принесла!

Розумниця:  Стійте, братики, не поспішайте. Хто прийшов до нас спочатку запитайте. Подивіться в вічко. Чи впізнаєте голосок ?

Козенята (хором):  Хто там ?

Лис-листоноша:  Гей, козенята, відімкніть, це я – ваш Лис-листоноша, всім і кожному знайомий. Я посилку вам приніс і признаюсь нелегка. Видно, що здалека. Швидше відкривайте і посилку приймайте.

Хвалько:  Ура!Ура!  Нам посилочка прийшла, в ній напевно смачні гостинці.

Шустрик:  Зараз ми відімкнемо двері і посилку заберемо (хочуть відкрити двері, а Буркотун зупиняє їх).

Буркотун:  Стійте, братики, зачекайте. Відкривати двері, не поспішайте. Нам цей голос не знайомий. Не можна чужих пускати у свій дім.

Хвалько:  Листоношо, вибачте нам, краще ввечері зайдіть.

Весельчак:  Мама з радістю вас зустріне. А нам – не можна, ми тільки діти.

Вихователь: Лис-листоноша невдоволено побурчав і в ліс назад попрямував (йде забираючи з собою посилку).  А веселі козенята знову стали грати  (Тихоня знаходить на підлозі цв’ях, звертає увагу на розетку).

Вихователь: Подивіться наш Тихоня

                         Цв’ях знайшов.

                         Посміхнувся, потягнувся

                         І до розетки підійшов.

Тихоня:  (з цікавістю розглядає розетку) Що в розетці ? Не відомо. Так цікаво перевірити ? Сунути чи що туди цв’ях ? (це помічає Розумниця, за нею підбігають і  інші братики).

Розумниця: Тихоня, ти що надумав? Кинь!

Крихітка:  Брате,  ти запам’ятати маєш: з розеткою будь обережний.

Шустрик:  З нею ніяк не можна грати , цв’яхи в неї не засувати.

Весельчак: Без діла, розетки не можна торкатись!

Тихоня:  Зрозумів тепер я, друзі, грати з розетками не можна.   

Вихователь:  Втомилися козенята у хованки грати, під музику весело  стали танцювати (звучить весела музика, козенята танцюють, раптом гасне світло).

Козенята всі:  Що трапилось тут у нас ? Чому раптом погасло світло ?

Вихователь: Стало темно, козенята заховалися, лише Шустрик не розгубився і за сірники  одразу схопився.

Шустрик: Братики , сестрички, заспокойтеся, темряви не бійтеся ! Є сірники в моїй кишені. Швидко свічку запалю, стане світлим знову дім (дістає сірники, намагається запалити свічку, кидає  сірники під ноги).

Вихователь: Свічку сірником підпалює, а сірники під ноги кидає. Незгаслий вогник скатертину мамину підпалив. Ось вогонь помчав угору, злякав до смерті всіх. Тут козенята розгубилися і по кутках усі розбіглися (козенята з криками кидаються в різні боки ).

Козенята всі: Горимо! Пожежа! Брате, ти що натворив!

 

Виконується хореографічна сценка „Вогонь”.

Вихователь: Тільки Розумниця не стала тікати. Не сховалася, не злякалася, не кидалася, не кричала. Не втрачаючи час дарма „101” скоріш набрала.

Розумниця:  (підбігає до телефону і викликає пожежну команду) Алло!    Алло!

Вовк (головний пожежник) : Слухаю! Це пожежна частина.

Розумниця : Дядьку, Вовк! Це козенятко Розумниця. Пожежа! Горимо! Приїжджайте! Від пожежі виручайте!

Вовк:   Ще б адресу нам назвати.

Розумниця:  Дуб кремезний і ялинка,

                      там стоїть наша хатинка.

                      Швидше, швидше погасіть,

                      Бо не буде де нам жить.

Вовк:  Скоро будемо, чекайте.  І в біді один одного не кидайте (звертається до команди). Дружина, ставай, пожежа! Тривога! Поспішай! (швидко збігаються пожежники і шикуються Зайчик, Їжак вони в пожежних касках з відрами і лопатами йдуть, виконують пісню).

                   Пісня «Вогнеборці»

                                                    Музика М. Жалінського

 

                  Язики палкі вогненні

                  Танцюють прямо на очах.

                  І під струменем водички

                 Жар зникає, попіл, прах

Приспів:  Ми - дужі вогнеборці,

                 Усі - сміливі хлопці.

                  Хоробрі на всі сто!

Розумниця: Ой-ой-ой! Весь будинок в диму. Де ви братики, швидше виходьте. Бо у вогні згорите (усі братики й сестричка підбігають до Розумниці, чують звук пожежної сирени, пожежники на чолі з Вовком, намагаються загасити вогонь).

Шустрик:  Дядьку Вовк! Ми всі врятувались від вогню, вбереглися, дякуємо вам за допомогу.

      Крихітка:  Нарешті вогонь згас.

                  Стало весело всім враз

                  Всі вогонь страшний гасили

                  Приклали усі сили.

   Вовк:   Для розваги і для гри

                Сірників ти не бери.

                Бо з вогнем погані жарти

                Жартувати з ним не варто.

    Зайчик:     Якщо трапилась пожежа

                „101” набрати треба.

                Сірники, всі мусять знати

                не іграшки для маляти!

Їжак:     Дим побачив не тікай,

               Вогнеборців викликай!

              Правила запам’ятайте!

           Їх в житті не забувайте.

     Вовк:  Дружина! Шикуйсь! (по команді Вовка - пожежники йдуть).

 Козенята прибирають за собою. Повертається додому Коза,   

перелякано біжить до козенят.

Коза:    Ой біда! Біда! Біда!

              Пахне гаром і вогнем!

              Ці неслухняні діти,

              Ніби мирні, ніби тихі,

              Скільки наробили лиха.

(козенята підходять до Кози-мами просять вибачення)

Шустрик:  Пробач, матусю.

Тихоня:  Ми більш так робити не будемо

(коза рахує їх і гладить всіх по голові)

Коза:  Гаразд, досить сльози лити. Усі цілі, усі здорові (козенята виконують  

               пісню).

                    Пісня «Правила безпеки»

                                                 Муз. І. Котовськом   сл. В. Бобир

1       Щоб нам радісними бути,

Гарний настрій мати.

Про безпеку про свою

Кожен має дбати.

Так-так-так, так-так-так         2 рази

Кожен має дбати

                        

2       Без потреби, не беріть

Сірників ніколи,

Щоб не трапилось пожежі

Будьте обережні.

Так-так-так, так-так-так         2 рази

Будьте обережні.

 

3       Щоб не трапилось біди.

Лиха щоб не сталось,

Ви дотримуйтесь завжди

Цих важливих правил.

Так-так-так, так-так-так         2 рази

Цих важливих правил.

 

Вихователь:  Ось такий у казочки кінець. Хто зрозумів, той молодець. Сподіваюсь, повчальні пригоди козенят навчать вас правильної поведінки. А життя звичайно, прекрасне і дивовижне, але повне несподіванок, і щоб з вами не сталося лиха, виконуйте правила безпеки удома і на вулиці.

(виконується пісня дорослими на мотив «Червоної рути»)

 

                           Пісня «Побажання»

                           Музика  В. Івасюка

        Так що треба тобі

Ці всі правила знати

І виконувать їх, і постійно вивчати.

Може, ти їх не раз пригадаєш дитино,

Коли будеш іти по життєвій стежині.

     Приспів:       Любіть себе і інших поважайте,

                           Своє життя й здоров’я бережіть ви

                           І поведінку гарну ви, обирайте,

                           Як бажаєте до старості дожить!

 

Вихователь: Настав час подарунків. Нашу чарівну кульку з прислів’ями про здоров’я і безпеку  ми подаруємо козенятам. Від Кози - мами  смачні яблука для всіх діток.  Їжте на здоров’я та будьте розумними. А для наших  милих і чарівних глядачів - квітки з сюрпризом. З наступаючим Вас святом –Весни. Дякуємо всім за увагу!

Використана література:

1.     Базовий компонент дошкільної освіти /нова редакція/ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України . К. 2012 р.

2.     Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку „Впевнений старт” - Тернопіль, Мандрівець, 2012 р.

3.     Програма розвитку дитини дошкільного віку „Українське дошкілля”

      О.І. Білан, Л.М. Возна - Тернопіль, Мандрівець, 2012 р.

4.     Т.Е. Бойченко „Бережи себе малюк”

5.     Л.В. Яковенко „Абетка безпеки дошкільників”. Методичні матеріали та розробки занять. Вд-во „Ранок”, 2010 р.

6.     Л.Бойко „Світ, у якому завжди сонячно” г-та БВДС, № 11, 2012 р.

7.     А.Йовенко „Де живе електрика?”ж-л „Дошкільне виховання” №4, 2013р.

8.     О. Пивоваренко  „Сам удома” ж-л „Дошкільне виховання” № 11,2004 р

9.     О. Здір „Наука для Незнайки” ж-л  „Палітра педагога” № 3, 2013 р.

10.                       Г.Джемула „Будьмо обережні!” ж-л „Палітра педагога” №1,2012р.

 

 

 

 

НА ДОПОМОГУ ВИХОВАТЕЛЮ

Особиста безпека дитини

Вікторина «Правильно відповідаєш — небезпеку обминаєш»

•Назвати телефонні номери служб до­помоги.

   •Як звати твоїх тата і маму? Яке у них прізвище? •Назвати свою адресу, номер телефону.

•Пояснити, що означає кожне світло світлофора?

•Чому пішохідний перехід називають «зебра»?

•Чи може машина відразу зупинитись?

•Що трапляється, коли діти граються сірниками?

•Чи можна сховатись від вогню в шафі, під ліжком?

•Чи можна залишати менших дітей у квартирі під час пожежі?

•Що треба робити, коли на тобі за­горівся одяг?

•Чи можна гасити електроприлади во­дою?

•Чи можна торкатися до людини, яку вразив електричний струм?

•Чи можна вставляти гвіздки чи інші речі в розетки?

•Чим небезпечний для всього живого електричний струм?

•Як треба поводитись під час грози?

•Чи можна гратися хімічними речови­нами, їсти різні таблетки?

•     Що робити, коли зустрінеш змію? •Як допомогти собі,  коли вкусила

змія?

•Які ядовиті гриби ви знаєте? •Чи корисно дітям вживати їстівні гри­би?

•Чому небезпечно бути бруднулею? •Чи можна без дозволу ходити з до­му?

•Чим    небезпечні    хитруваті не­знайомці?

•Чи можна дітям самим ходити до во­дойм?

•Як треба поводитись біля річки?

•Чи можна гратися весною на льоду?

•Як можна порятувати товариша, який упав у ополонку?

•Які бувають вітри?

•Де краще сховатись від сильного вітру?

•Як себе вести, коли в квартиру про­ривається незнайомець?

•Як безпечно поводитися з домашніми тваринами?

• Чим небезпечні бджоли, оси і джмелі?

•Чому не можна гратися на висоті?

•Як можуть шкодити твоєму здоров'ю телевізор і комп'ютер?

•Яких неприємностей для здоров'я треба остерігатись взимку?

•Чим небезпечні ігри з інструментами дорослих?

•Чому можуть навчати тебе злочинці?

•Чи можуть бути таємниці від мами?

•Кого бояться злочинці?

•Чому треба берегти частини свого тіла?

 

 

Телефони знай оці — допоможуть у біді

Якщо з тобою трапилась пригода, Дзвони — і прийде допомога. За телефоном номер набирай, Назви себе, адресу теж повідомляй. Коли в квартирі й вогонь, і дим, Дзвони скоріше «01». Якщо чужий хтось двері відкрива,

Дзвони мерщій ти на «02». Коли захворів, чи поранивсь ти, Дзвони за телефоном на «03». А як відчуєш запах газу

у квартирі,

Дзвони негайно «04». Як розгорівсь вогонь І дуже тобі зле,

Чи дихать газ вже зовсім не дає, Залиш квартиру, бережи

життя своє. Кого зустрінеш про біду скажи, Куди дзвонив, дорослим поясни. Приїдуть швидко служби

допомоги Закінчаться усі твої тривоги. Не бійся, допомогу жди. І пам'ятай, що виїдуть відразу Міліція, пожежники і лікарі, І майстер служби газу.

Запитання до дітей.

1.Що потрібно говорити, коли набрав
номер телефону служби допомоги?

2.Коли треба дзвонити на «01»?

3.Хто приїде, коли дзвонити на «02»?

4.Куди ти дзвониш на «03»?

5.Як дзвонити на службу газу?

6.В яких випадках треба залишити
квартиру?

7.      Кому ще треба сказати про біду?

8.Хто приїде до тебе з допомогою в
разі біди?

Правило.

Щоб не залишився сам у біді, чітко вивчи телефони ці:

1   — пожежна охорона;

2   — міліція;

3   — швидка допомога;

4   — служба газу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із сірниками гра — буде біда

Дуже люблять сірники

Розпалить вогонь в печі,

Всіх в кімнаті обігріти

І смачний обід зварити.

Та не люблять сірники,

Як беруть їх дітлахи,

В небезпечні ігри грають,

На дорослих не зважають.

І тоді страшна біда

Може статись, дітвора.

Вогонь добрий — стане злим,

Ви не впораєтесь з ним.

Загорівсь один сірник, —

А вже глянеш — все горить:

Гардини, меблі, іграшки...

Куди сховатись від біди?

А як вже сталася біда,

Себе рятуйте, дітвора.

Пощади злий вогонь не знає,

Вас ліжко й шафа не сховає.

Як ще слабкий вогонь і дим,

Залий водою, ковдру кинь.

Коли не впораєшся з ним,

Дзвони за телефоном «101».

А сам швиденько утікай

І ще таке запам'ятай:

Коли хтось менший є в кімнаті,

Його з собою забирай.

Якщо багато диму у кімнаті

І важко дихати тобі.

Хустинку швидко намочи

І рот, і ніс собі ти зав'яжи.

Ляж на підлогу —

Дим завжди вгорі.

Згадай, вхідні де двері,

І туди мерщій повзи.

Як загорівся одяг на тобі,

То з переляку ти не побіжи,

Його зніми або облий водою,

До стін, чи до підлоги притулись спиною.

Запам'ятай всі правила оці

І не бери ніколи сірники.

Бо недалеко завжди до біди,

Коли в руках дитини сірники.

 

 Запитання до дітей.

1.   Що люблять сірники?

2.   Що їм не подобається?

3.    Що може трапитись, коли вогонь
стає злим?

4.    Куди не треба ховатись від вогню?

5.    Як можна погасити маленький во­гонь?

6.   Який номер набирають, щоб викли­кати пожежних?

7.   Кого ще треба забирати з палаючо­го будинку?

8.   Як треба діяти, коли в кімнаті бага­то диму?

9.    Що робити, як загорівся одяг?

10.                      Яке правило треба пам'ятати
дітям?

 

 

 

Правило.

У сірниках — вогонь, це добре знай, і їх ніколи не чіпай.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підкажи Незнайку ти

Підкажи Незнайку ти,

Як дорогу перейти?

Подивитись вліво, вправо,

А тоді побігти жваво.

Ні, звичайно, це замало,

Треба нам по «зебрі» йти,

Як машини стали всі,

А зелене світло каже: «Йди!»

А, може, перебігти встигнем ми?

Попереджає жовте світло:

«Ти не поспіши,

Бо у машини тормозний є шлях,

Відразу не зупиниться ніяк».

Коли червоне світло; Стій і жди,

Бо рушили уже машини всі

І небезпечно нам іти.

Завжди підкаже світлофор,

Як вірно йти тобі.

Роби завжди, як скаже він,

Тоді не трапиться біди.

Запам'ятай, Незнайко, правила оці,

Виконуй їх, як пішоходи всі.

Приходь до нас у дитсадок,

Про що забудеш, запитаєш у діток.

 

Запитання до дітей.

1.Що просить підказати Незнайко?

2.На яке світло можна йти?

3.Про що попереджає жовте світло?

4.Чи можна йти на червоне світло?

5.Що підказує тобі світлофор?

6.  Що робити Незнайку, коли він забу-
де правила?

Правило.

Уважним будь і про сигнали світлофо­ра не забудь.

 

 

 

 

 

 

 

З незнайомими людьми — обережний будь завжди

Смачний рум'яний Колобок,

Утік із дому — і мовчок:

По лісу сам собі гуляв,

Куди іде, нікому не сказав.

Себе він дуже вихваляв

І Зайцю, Вовку й Ведмедю.

Хоча нікого з них не знав,

Та все їм розповів про себе.

Коли з Лисицею зустрівся,

Він так дурненький веселився,

Що згодивсь на язик їй сісти,

Хитрюга ж та надумала малого з'їсти.

Співаючи, він їй розповідав,

Що з дому втік, у лісі сам гуляв.

Лисиця слухала, пісні хвалила,

А тоді враз швиденько його з'їла.

В цій казці для дітей наука:

Що й люди є, як «Лиска-Злюка».

Без дозволу, щоб не ходили з дому.

Про себе не розповідали щоб нікому.

Коли буває незнайомці ось такі

Чіпляються до тебе хитруни,

Запрошують в машині покататись,

Цукерку з'їсти, з ними десь погратись.

Ім'я своє не називай,

Від них швиденько утікай.

Як не пускають, то кричи:

«Це злодії, допоможіть мені!»

Запитання до дітей.

1.   Що зробив смачний рум'яний Коло-
бок?

2.   Кому вихваляв себе Колобок?

3.   Хто обдурив Колобка?

4.   На кого бувають схожі хитруваті незнайомці?

5.   Що можуть пропонувати тобі не­знайомі люди?

6.   Чи можна їм розповідати про себе?

7.   Як покликати на допомогу?

8.   Правило.

З незнайомими людьми ти ніколи не дружи, своє ім'я їм не кажи і мерщій до­дому йди.

 

 

 

 

Злодія розпізнай — його в квартиру не пускай

Казку «Троє поросят»

Знає кожен із малят.

Всі їм дуже співчувають,

Коли вовк їх доганяє.

Як вчинив Наф-Наф тоді?

Пригадай, малюк, і ти,

Що закрив Наф-Наф усі

І запори, і замки.

Він, звичайно, не злякався

І під ліжко не сховався.

Прислухавсь і все продумав,

Що там Вовк іще придумав.

Якщо добре міркувать.

Ти також зможеш

Вовка відігнать.

Бо, на жаль, такі є люди

Ну точнісінько вовки.

Як постука такий «вовк»,

Включиш ти магнітофон.

Хай погавкає собака

І злякає вовкулаку.

Як спитає він про тата,

Скажеш: «Ліг відпочивати».

Хай подумає «вовчисько»,

Що твій тато дуже близько.

Коли грюка він дверима

І відкрити вимага,

Набирай швиденько номер,

Кожен знає: це — «102».

Чітко й швидко говори:

«Злодій тут замок зрива.

Я малий, я сам в квартирі,

Моя адреса ось така...».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання до дітей.

 

1.   Кому ви співчуваєте у казці «Троє поросят»?

2.   Що зробив Наф-Наф, щоб не впус­тити вовка?

3.    Що ще зробив Наф-Наф, щоб
зовсім відігнати вовка?

4.    На кого бувають схожі злі люди?

5.    Який запис на магнітофоні можна
включити, щоб злякати злодія?

6.    Що можна сказати про тата?

7.   А що робити, коли злодій продов­жує грюкати дверима?

8.   Що треба говорити за телефоном 02 в цьому випадку?

 

 

Правило.

Якщо незнайомець стукає в квартиру, ніколи не відкривай двері та не кажи, що ти вдома один.

 

    На підвіконні, на даху не можна гратись малюку

 

Звичайно, любиш ігри ти

І по деревах лазиш залюбки,

Та обережний будь, зламаються гілки

І упадеш тоді ти з висоти.

Бува запропонують друзі тобі йти

Погратись десь на пустирі,

Пересторогу мами пригадай

Із стін, із даху в ями не стрибай!

Там можна руку й ногу поламать,

Або ж набити ґулю чи синяк.

Якщо не схочеш болю знать,

То вирішиш, що краще не стрибать.

На підвіконні, на балконі,на даху

Не грайсь, бо теж потрапиш у біду

Ти — лиш малюк, не Карлсон ти,

Пропеллера нема у тебе на спині.

Буває, що маленькі дітлахи

Не знають небезпеки висоти,

Через перила на балконі можуть лізти

Або на підвіконня навіть сісти.

Ти бачиш — трапиться біда,

Та не злякай ти криком малюка.

Його тихенько ти зови,

Цукеркою чи іграшкою помани.

Бо кульку Вінні - Пух не принесе,

Впаде він, і закінчиться усе...

Запам'ятай: життя в людини лиш одне

І діткам у дворі скажи про це.

 

Запитання до дітей.

1.    Що може трапитись із дітьми, коли
вони граються в небезпечних місцях?

2.    Де не слід гратися дітям?

3.   Як допомогти малюку, коли він у небезпеці?

4.   Про що потрібно розповісти дітям у дворі?

Правило.

Не грайся на висоті! Це дуже небез­печно для твого життя!

Справжній друг не зробить тобі зла

Як гарно друзів справжніх мати,

Та треба вам, малята, знати:

Буває той, що «другом»себе зве.

Зробити тобі хоче боляче і зле.

Такими «друзями» дорослі можуть стати,

Чи старші діти будуть дружбу обіцяти,

А інколи й однолітки твої

Навчити можуть тому, що призводить до біди.

Це люди злі, вони шкідливі звички мають

І діточок поганому навчають.

Чи навіть злочини робити заставляють,

        Бо діти хитрощів підступних їх не знають.

       Вони добра робити не бажають,

       Бува, дорослих навіть ображають,

      А діточок маленьких викрадають,

      Лякають, б'ють і навіть убивають.

      Ці люди можуть заставляти красти,

      Чи різні капості для всіх робити.

      Як Шапокляк навчала, пригадай,

      Чи Вовк робив у мультику «Ну, постривай»!

      Не дозволяй себе їм роздягати,

      А твоє тіло розглядати і чіпати.

      Знай: кожен своє тіло береже

      І захищає так життя своє.

      А ще ці злодії навчають:

      Що таємниці «друзі» не розповідають,

      Що мамі й татові про них не можна говорити,

      Як їх не слухають, то можуть і побити.

      Запам'ятай, малюк, не друзі це твої,

      А хитрі й небезпечні злодії вони.

      Мовчати тебе тому заставляють,

      Бо знають: їх за злочин покарають.

      Хай кожен з вас запам'ятає,

      Що таємниць від мами не буває!

      Про все, що трапилось, нехай матуся знає

      Вона завжди своє дитятко захищає.

      Матуся розбереться де добро, де зло,

      І захистить вас, щоб там не було.

      Вас тато також зможе захистити,

      Можливо, треба буде у міліцію дзвонити.

      Хто злодій, той завжди міліції боїться,

      Бо зна: вона над дітками не дозволя глумиться.

      За злочин покарання завжди призначає,

      А всіх, хто допомоги просить, захищає.

 

Запитання до дітей.

1.   Чи може бути другом людина, яка навчає поганих вчинків, або робить тобі боляче?

2.   Це можуть бути твої однолітки чи інші люди?

3.   Що можуть заставляти тебе робити злочинці?

4.    Як вони знущаються з дітей?

5.   На кого з казкових героїв вони бу­вають схожі своїми вчинками?

6.   Що не можна дозволяти робити зі своїм тілом?

7.   Чому вони лякають дітей і не дозво­ляють розповідати про те, що роблять з ними?

8.    Про що треба добре пам'ятати дітям?

 

Правило.

Щоб не стати жертвою злочинців, збе­регти своє здоров'я, а іноді й життя, завжди розповідай, чого ти боїшся.

Домашні її тварини — друзі людини

 

З казки «Ріпка», любі діти,

Ви давно дізнались,

Як собачка, кицька й мишка

Людям помагали.

Хочеш, щоб тебе любили

І собачка, й киця,

Гарно ти їх доглядай

І не смій дражниться.

Якщо добру кицю ти,

Станеш ображати

Враз подряпає тебе,

Будеш тоді знати.

А коли собачку ти

Станеш дратувати,

То розсердиться вона

Й може покусати.

А як випадково ти

Стрів чужу собаку,

Покусать може тебе,

Як почнеш тікати.

Хоч злякався, зупинись

І на неї не дивись.

Хай понюхає, побіга

І сама біжить кудись.

Як граєшся з кицею

І гладиш собаку,

Не забудь помити руки,

Як за стіл сідати.

 

Запитання до дітей.

1. Що допомогли зробити собачка,
кицька і мишка?

2.    Як треба поводитися, щоб тебе лю-
били собачка й киця?

3.      Що може зробити сердита кішка?

4.А що може статися, коли дратувати собаку?

5.Чи можна тікати від незнайомої со­баки?

6.Що треба зробити після гри з до­машніми тваринами?

Правило.

Не підходь до домашніх тварин, коли вони їдять. Не зли їх, бо вони можуть покусати тебе чи подряпати.

Без дорослих не ходи на ставок і річку ти

Гарно влітку на лужку,

Біля річки, на ставку.

Всім на сонці загоряти

І поплавать, і пограти.

Та треба добре пам'ятати:

Не слід з водою жартувати.

Якщо не вмієш плавать ти,

То в воду краще не іди.

І на високім бережку

Не стій на самому краю,

Бо він обвалиться, іти

Потонуть можеш у воді.

Як розігрієшся на сонці ти,

Відразу в воду не біжи.

А охолонь під деревом в тіні,

Бо може стати зле тобі в воді,

І сам, і з друзями в човні,

Не плавай, хоч сміливий ти,

А будь відважним капітаном

На іграшкових пароплавах.

Ці пароплави не хисткі,

Пливуть по килиму, не по воді.

Коли потрапить в шторм «Моряк»

Він не потоне там ніяк.

Малята, пам'ятайте всі:

Не йдіть самі ви до води,

Хай підуть з вами мама й тато

І будуть вас оберігати.

Запитання до дітей.

1.   Чи гарно влітку біля води?

2.   Кому не можна йти у воду?

3.   Що може трапитись, якщо стояти на краю високого бережка?

4.   Чи можна відразу купатися, коли розігрівся на сонці?

5.    Чи можна плавати самим дітям у воді?

6.   Хто повинен бути з дітьми біля во­дойм?

Правило.

Пам'ятай: біля води обережний будь завжди!

                 їсти гриби — шкідливо дітворі

Коли гриби хтось з вас збирає,

Хай він швиденько пригадає,

Як в дитсадочку вивчив,

що гриби отруйні дуже є й їстівні.

Що в кошик можна брать боровика,

Лисичку і груздя біля пенька,

Ще маслючка липкого під сосною,

І сироїжку, що сховалась під травою.

Бліда поганка на тонкій нозі

Вас виглядає: «Йдіть скоріш сюди»

Її ж ніхто у кошик не бере,

Бо знають всі — отрута в ній живе.

А мухомор ще й цятками покривсь.

Щоб, хто не йшов, на нього подививсь.

Та кожен з вас, малята, знає,

Що мухомор в собі отруту має.

Коли ж торкнувся їх необережно ти,

То, не помивши руки, їжу не бери.

Бо може трапитись страшна біда —

Отрута, що є в них людину убива.

Коли їстівні смажені гриби

Запропонують на обід тобі,

Ти, хоч малий, дорослим підкажи:

«Гриби — не для дітей» —запам'ятайте ви.

 

Запитання до дітей.

1.    Що треба пригадати, коли збираєш
гриби?

2.   Які гриби можна брати в кошик?

3.   В яких грибах живе отрута?

4.   Чим небезпечна отрута для людини?

5.    Що діти повинні підказувати дорос-
лим?

Правило.

Не вживай гриби, вони небезпечні для дитячого організму.

Прийшла гроза — тікай дітвора

Прийшла гроза, і блискавиці

На крилах мчаться до землиці.

Дощ поливає, грім гримить,

Як же вести себе в цю мить?

Хоч страшно дуже, не біжіть,

І металеві іграшки з собою не беріть.

Маленьких діток забирайте

Чимдуж додому поспішайте.

Під деревом ти також не ховайся,

Тікай і в хаті закривайся,

Кватирку теж прикрий гарненько.

Як є димар, закрий швиденько.

Біля розетки не сідай,

Електроприлади усі повимикай.

Як будеш так себе вести,

Боятись нічого грози.

На небі райдуга-дуга.

Стриба, радіє дітвора,

Бо вже закінчилась гроза,

І не страшна тепер вона.

 

Запитання до дітей.

1.    Що робити, коли вас застала гроза
на вулиці?

2.    Де краще сховатися від грози?

3.    Що треба позакривати, а що обов'яз-
ково вимкнути?

4.   Як можна заспокоїти маленьких?

5.    Що буває на небі після грози?

 

Правило.

Під час грози додому швидко йди, закривай кватирку і електроприлади всі відключи.

Вітерець — не завжди молодець

Крутить вітер вітряки,

В трубах виє залюбки.

Взимку з віхолою грає,

Восени листки зриває.

Він буває молодець.

Чи, як хлопчик-пустунець,

Може бути злий вітрище,

Зліше нього буря свище.

Той, що дерево зламав,

Ураганом пролітав,

А якщо дахи зривав,

Смерчем по небу літав.

Якщо стрінешся з вітрами,

Коли будеш ти без мами,

Під дерева не ставай

І у поле не втікай.

Не ховайся у стіжку,

А ховайся у ярку,

У будинку цегляному

Чи в глибокому льоху.

Щоб не трапилось біди,

Подивись уважно ти,

Чи не впали з висоти

Електричні проводи.

А тепер таке послухай:

Перестане вітер дмухать,

Як безпечно йти згадай

І додому поспішай.

Обережно скрізь ступай,

Небезпечне обминай.

Якщо хтось в біду потрапив,

Ти йому допомагай

 Запитання до дітей.

1.   Як пустує та грається вітер у різні пори року?

2.   Як звуть вітер, якщо він зліший за вітрище?

3.    Про які ще вітри говориться у вірші?

4.    Де краще сховатися від небезпечно-
го вітру?

5.   Як треба поводитись після бурі?


Правило.

Сильний вітер надворі — час ховатись дітворі.

З інструментом гра — буде біда

Вирішили якось дітки

У дорослих гратись:

Хлопчик став дрова рубати,

Дівча — вишивати.

Замахнувся хлопчик раз,

Замахнувся вдруге,

Та поліно відлетіло

І вдарило дуже.

Тоді взяв він гостру пилку

І почав пиляти,

Бо поличку для книжок

Хотів змайструвати.

Та ковзнула пилка враз

По дощечці вліво,

Він порізав собі пальчик

Дуже вже боліло!

Дівчинка собі тим часом

Шила, вишивала,

Поки вузлик зав'язала,

Голочка упала.

Пошукали голку разом,

Не знайшли — маленька.

  Злякались, що то буде?

Вона ж бо гостренька.

Та хоч соромно було,

Мамі розказали,

Що дорослих інструменти

Без дозволу брали,

Їх матуся насварила,

Потім пожаліла,

Нагадала іще раз,

Чому їх учила.

Інструменти вдарять враз,

Вколять ще й поріжуть.

Бо, малята, вони вас

Слухатись не вміють.

Пам'ятайте, дітлахи,

Щоб біди не знати,

Тата й мами інструменти

Краще вам не брати.

Якщо хочете навчитись

Ними працювати,

Краще мамі й татові

Вам допомагати.

 

Запитання до дітей.

1.   Як вирішили гратись діти?

2.   Що намагався робити хлопчик?

3.   Що робила дівчинка?

4.    Що вдарило хлопчика? Який інстру-
мент порізав хлопчику пальчик?

5.    Що трапилося з дівчинкою?

6.   Чому злякались діти?

7.   Про що нагадала мама дітям?

8.   Як краще навчитись користуватись
інструментами?

Правило.

Інструменти мами й тата — не для гри, малята.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

погані звички не скинеш ти, як рукавички

Всім відомо: дітлахи

Хочуть швидше підрости,

Стати дужими, міцними

І розумними людьми.

Та треба вам, малята, знати,

Що можуть вам пропонувати

Недобрі люди — випивати,

Або й наркотик скуштувати.

До них ви добре придивіться,

Які у них страшні обличчя,

Ну, а який бридкий п'яниця

Навіть не треба вам дивиться.

А наркоман зовсім пропащий —

Тікай від нього, буде краще,

Бо робить він погане діло

Вбиває розум свій і тіло.

Той, що палити заставляє,

То ворог твій, хай кожен знає,

Бо в цигарок ядучий дим,

Легеням шкодить він твоїм.

З людьми такими не дружи,

Що вони кажуть — не роби,

Якщо вони тебе лякають,

Скажи, нехай матуся знає.

І друзям у своїм дворі

Про звички згубні розкажи,

Хай добре всі запам'ятають:

Вони людину убивають.

Ще й правило їм поясни,

Яке в садочку вивчив ти:

«Життя в людини лиш одне —

Хай його кожен береже».

Запитання до дітей.

1.    Якими хочуть вирости діти?

2.    Що можуть пропонувати дітям злі
люди?

3.   Який вигляд у п'яниці?

4.   Чому треба тікати від наркоманів?

5.    Чим шкідливе паління?

6.   Про що треба розказати мамі?

7.   Що треба розказати друзям про шкідливі звички?

8.   Яке правило слід вивчити з друзя­ми?

Правило.

Ніколи не пробуй наркотики, не пий і не пали — збережеш здоров'я ти собі.

 

 

Пустощі зими можуть шкодити тобі

Всі ви любите, малята,

Взимку в сніжки погуляти,

З гірки на санчатах мчати,

Бабу снігову качати.

Та буває зима люта:

Виє, свище завірюха;

Може снігу навалити,

Не пройти і не проїхать.

А бува дощем сипне —

Стане все навкруг слизьке:

Там — машина запливе,

Тут — людина упаде.

Обережно тоді йди,

По слизькому не біжи,

Бо нелегко зупинитись,

Можна впасти і забитись.

Як морозно надворі,

Довго не гуляй тоді.

Можна носик відморозить,

Щічки й пальчики малі.

Коли трапилось таке,

Розітри замерзле все

Рукавичкою м якою,

А не сніжкою жорсткою.

Швидко ти додому йди,

Щоб зігрітися в теплі.

Чай з малиною попий

І ніколи не хворій.

 

Запитання до дітей.

1.   В які ігри граються діти взимку?

2.   Які неприємності несе взимку дощ?

3.   Як може зашкодити тобі взимку сильний мороз?

4.   Що треба робити, коли обморозив­ся?

5.    Що ще треба зробити, щоб не за­хворіти?

Правило.

Сильний снігопад, ожеледиця, мороз можуть зашкодити твоєму здоров'ю.

На льоду гра — буде біда

Вже скоро розтануть сніги,

Повернуться із вирію граки,

І лід на річках поскресає —

Хай кожен з вас, малята, знає:

Щоб не потрапити в біду,

Не треба гратися весною на льоду!

Сам лід тріщить, попереджає:

«Весною на мені дороги не буває!»

Ще на льоду є пастки, малюки,

Це ополонки — і великі, і малі.

Ступнеш туди — і недалеко до біди

Потонуть в ополонці можеш ти.

Ніколи по крижинах не біжи,

Бо тріснуть, перевернуться вони.

А ти опинишся у льодяній воді,

Хто допоможе тут тобі в біді?

Коли з товаришем твоїм біда

Й дорослих біля вас нема,

Його не кидай і йому допоможи,

Та обачливим будь і сам не потони.

До ополонки обережно підповзи,

Візьми ти палицю, чи лижі,чи санки,

Подай товаришу,з води його тягни,

А сам дорослих ще на допомогу зви.

Запам'ятай, дитино,застереження оці:

Не грайся на водоймах навесні,

А краще грайся з друзями в дворі

І посміхайся сонцю і весні.

 

Запитання до дітей.

1.   Про яку пору року говориться у вірші?

2.   Про що  попереджає лід, коли тріщить?

3.   Яка небезпека для людей є на льоду?

4.   Чому не можна стрибати на крижи­нах?

5.    Як ти будеш рятувати товариша?

6.   Де краще гратися ранньою весною?

 

 

 Правило.

Не треба гратись, діти, на льоду вес­ною, щоб не зустрітись вам з бідою.

 

 

 

                      Все живе себе хай береже

Все живе на світі

Колись народилось.

Для життя щасливого

Й ти, маля, з'явилось.

А ось Буратіно

Карло змайстрував.

Тому, що це казка,

Він там оживав.

Дуже необачно

Вів себе в житті.

Ледве не загинув

Через пустощі оті.

Пам'ятай, дитино,

Все, що є живе

Всі частини тіла

Свої береже.

Бо незручно дуже

На одній нозі.

А рука одненька

Гірше, аніж дві.

Язичок говорить,

Пробує усе,

Як його не буде,

Хто це зробить все?

Як поглухнуть вушка,

Не почуєш ти,

Як гукає мама,

Співають пташки.

А якщо осліпнуть

Оченьки твої,

Будеш як то жити

Завжди в темноті?

Про усе міркує

Й дума голова,

Бо у ній є мозок

Диво-дивина.

Буратіно — з дерева,

Можна підладнать:

Руку, ногу й голову

Нову змайструвать.

Буратіно — іграшка,

Ти — жива людина

І твоя частиночка

Кожна лиш єдина.

Хай твоя голівка

Думає завжди,

Що частини тіла

Треба берегти.

Будеш тоді весело

Ти на світі жить,

Маму свою тішить,

  З дітками дружить.

 

 

Запитання до дітей.

1.   Як з'являється на світ все живе?

2.   Як з'явився Буратіно?

3.   Чи беріг він себе?

4.   Що треба берегти людині?

5.   Які незручності і навіть горе у людини, коли немає якоїсь частини тіла?

6.   Чому легко поладнать Буратіно?

7.   Чи можна замінити частини людсь­кого тіла такими самими?

8.   Про що завжди повинна пам'ятати дитяча голівка?

9.   Якщо ти обачний, чи добре тобі бу­де жити на світі?

Правило.

Бережи всі частини свого тіла, весь організм.

Від ран, ударів, опіків їх можна втра­тити.

Зі струмом жарти — життя варті

Струм електричний, звісно,

Як добрий чарівник.

І кожен з вас, звичайно,

До нього дуже звик.

Вночі він все освітить —

І темряви нема.

Багато справ він має

І всім допомага.

Морозить холодильник,

І чайник вже кипить,

Машина пральна швидко

Все випере умить.

І пилосос працює,

І міксер крем збива.

Струм електричний, звісно,

Творить такі дива.

Та треба пам'ятати,

Що жартів з ним нема,

Бо струм той електричний

Живе усе вбива.

Не можна без дорослих

Ці прилади вмикать,

Біля розеток гратись

І щось у них вставлять.

Якщо десь шнур пошкодивсь,

То в руки не бери.

Коли уже палає він,

Водою не гаси.

Візьми його за вилку,

З розетки вимкни вмить.

Скажи мерщій дорослим,

Або ж сусідів клич.

Ти можеш десь побачить,

Що впали проводи,

Їх дуже обережно

Подалі обійди.

Як трапилась пригода

І вразив струм когось,

Щоб він тебе не вразив,

До нього не підходь.

Поклич на допомогу

І набери 103.

Як будеш так робити,

Не трапиться біди.

 

Запитання до дітей.

1.   Про якого чарівника говориться у вірші?

2.   Яка побутова техніка працює від електричного струму?

3.    Чим небезпечний електричний
струм?

4.   Чи можна дітям самим користува-
тись електроприладами?

5.   Як треба поводитись біля розеток?

6.   Що робити, коли загорівся елек­тричний струм?

7.   Чим небезпечний обірваний елек­тричний провід?

8.   Чи можна торкатися до людини, яку вразило струмом?

9.   Як їй допомогти?

 


Правило.

З електричним струмом жарти недо­речні, для всього живого він є небезпеч­ний.

Бджілку і осу, й джмеля — остерігайся, дітвора

Діти гралися в садку

На зеленім моріжку.

Бачать: вулик там стоїть,

Підійшли до нього вмить.

Бджілки в нім гудуть собі —

Це невтомні трударі.

Цілий день медок збирають,

Соти ним всі заповняють.

Добре, що прийшов в цей час

До бджілок дідусь Панас,

Бо були малята ці

Недалеко від біди.

Почав дідусь їх научати,

Що бджіл не можна турбувати.

Казав, щоб їх остерігались

І біля них не забавлялись.

Ще показав дідусь джмеля,

Що кружляв там віддаля,

Примітив і оси гніздечко,

Яка гуділа недалечко.

Попереджав, що ці комахи небезпечні

І жарти з ними недоречні.

Як поблизу вони літають,

Хай дітки далі відступають.

А потім казку розказав,

Як Вінні-Пух медок збирав:

Йому все меду було мало,

Забув, що в бджіл отруйне жало.

І як ужалить вже бджола,

То дуже боляче бува.

Коли ужалить їх багато —

Людину треба лікувати.

Сказав, що бджілок доглядає

І як медок узяти знає,

Та одяг спеціальний одягає,

Коли у вулик заглядає.

На себе бриль із сіткою вдягнув,

Димком попихкать не забув.

Узяв із вулика медок

І пригостив усіх діток.

Запитання до дітей.

1.   Що діти побачили в садку?

2.   Хто прийшов до бджіл?

3.   Чому став научати дітей дідусь Па­нас?

4.   Яких небезпечних комах ще показав дідусь?

5.   Про що забув Вінні-Пух?

6.   Чи можна пустувати біля бджіл,
брати їх у руки?

7.   Як дідусь діставав медок?

Правило.

Мед корисний споживай, та бджоли можуть вжалить — про це ти пам'ятай

Змію потривожиш — лиха наробиш

Коли граєшся в садку,

У ліску чи на лужку,

Не забудь, що можуть змії

Там зустрітись на шляху.

Вони люблять на горбку

Собі звитись у клубку,

Чи на сонечку погрітись

На старенькому пеньку.

І хоч у мультику про Левеня

Удав таким хорошим вигляда,

Та коли стрінеться тобі змія,

Не міряй ти її від голови і до хвоста.

А як почуєш: щось шипить,

То відразу зупинись.

Так змія попереджає,

Що можеш її наступить.

Подивися, де шипить,

І тікай відтіль в ту ж мить

     Сама змія не нападає,

    Якщо наступиш — то кусає.

    В змії хоча і зуб один,

    Та дуже отруйний він,

Якщо вкусила вас змія,

Запам'ятайте, дітвора:

Беріть пасок, хустинку, стрічку,

Знайдіть ту ранку невеличку,

Над нею туго зав'яжіть,

Мерщій додому побіжіть.

Кого зустрінете — кричіть:

«Змія вкусила, поможіть!»

Як зробите отак, малята,

Вас буде легше лікувати.

Запам'ятайте, дітки, все

І розкажіть усім про те,

Що головне — не розгубитись

І знати, як вам захиститись.

 

 

 

Запитання до дітей.

1.   Де можна зустріти змію?

2.   На чому вони люблять відпочивати?

3.   Чи можна міряти змію?

4.   Як попереджає змія про себе?

5.   Що треба зробити, коли побачиш змію?

6.   Чим небезпечний укус змії?

7.   Як спочатку самому порятуватись від укусу?

8.   Чи треба кликати на допомогу в цьо­му випадку?

9.   Що є головним при зустрічі зі
змією?

Правило.

Як зустрінеться змія — мерщій тікай­те, дітвора!

Телевізор і комп'ютер — гарні друзі не завжди

Телевізор і комп'ютердіти полюбляють,

 Бо по «телеку» — кіно,

А з комп'ютером давно

В різні ігри грають.

Та як довго все дивитись,

Очі можуть заморитись.

Треба зір свій берегти,

Пригодиться він тобі.

Розімни свої ти ніжки,

Пострибай, побігай трішки,

Ще пограйся у квача,

Хай спочине голова.

Телевізор із тобою

Теж пішов би гратись,

Та не хоче він тобі

В цьому зізнаватись.

Та і як йому гуляти,

Коли ніг не має,

А коли його ти включиш,

То він оживає.

Знаєш, чом тебе комп'ютер

Не пускає гратись?

Бо йому без тебе сумно

Вдома залишатись.

Хоч цікава дуже гра,

Виключи комп'ютер.

Треба його мабуть вчить,

Щоб тебе він слухав.

 

Запитання до дітей.

1.   За що діти люблять телевізор і комп'ютер?

2.   Чи можна довго дивитись телевізор і гратись у комп'ютерні ігри?

3.   .,. Чому вони не пускають тебе грати­ся на вулицю?

4.   Як привчити телевізор і комп'ютер слухати тебе?

Правило.

Дивись телевізор і грайся в комп'ютерні ігри не більше години на день.

Мило і вода — для мікробів гроза

Жила дівчинка маленька —

Пустотлива, веселенька.

Ім'я гарне мала — Юля,

Та була вона бруднуля.

Не любила мити руки,

І личко вмивати,

Не хотіла чистить зуби

І рот полоскати.

Коли ввечері матуся

її в ванні мила,

Вона плакала й казала,

Що боїться мила.

А ще овочі та фрукти

Мити не хотіла.

У немиті руки брала

І брудними їла.

І хоча її матуся

Мити все прохала,

На повчання оті мами

Вона не зважала.

А коли в бабусі з грядки

Ще суниць поїла,

Заболів дуже живіт,

Вона захворіла.

Бо забула, мабуть, Юля

Про злого мікроба,

Що живе у тому бруді,

Як у себе вдома.

Отака одного разу

Трапилась пригода,

Що приїхала до Юлі

Швидка допомога.

Лікар виписав таблетки

І гірку мікстуру,

Та було йому нелегко

Вилікувати Юлю.

Пам'ятайте, любі діти:

Щоб вам не хворіти,

Треба з милом і водою

В дружбі завжди жити.

 

 

 

Запитання до дітей.

1.   Якою була дівчинка Юля?

2.   Що вона не любила робити?

3.   Кого вона боялась?

4.   Чи мила вона овочі й фрукти?

5.   Що трапилося з нею у бабусі?

6.   Про кого забула Юля?

7.   Кого викликали до дівчинки?

8.   Як її лікували?

9.   З ким треба дружити дітям, щоб не
хворіти?

 

 

Правило.

Бережи своє здоров'я! Мий руки пе­ред їдою. Не їж немиті овочі й фрукти.

Ліки і хімічні речовини — не для гри, дитино!

Самі вдома залишились

Ніна, Вітя й Саша.

Пляшками, пігулками

Стали забавлятись.

Ці бабусині пігулки,

І червоні, й сині,

Будуть наче, як цукерки

І як вітаміни.

Ось цієї рідини

«Наллємо із пляшки,

Ще насиплем порошку —

Буде манна кашка».

Лише тільки скуштувала

«Кашу» й «вітаміни»,

Запекло у животі

У дівчинки Ніни.

Вітя й Саша лиш «варили»,

А не куштували.

На руках червоні плями

Враз повиступали.

Полякались дуже діти,

Плакали й кричали:

«Мамо, мамо, порятуй,

Нам погано стало!»

Лікувались довго діти,

Потім жалкували,

Що ті пляшки і пігулки

Без дозволу брали.

Хоч красиві етикетки

І яскраві пляшки,

Небезпечний їхній вміст

У вигляді «кашки».

А якщо таблетки ви

З'їсте, як цукерки,

Небезпечно також це —

Можна навіть вмерти.

Тож домовимось, малята,

Коли гратись будете,

Все, що трапилось з дітьми,

Ви вже не забудете.

 

І пакети, й різні пляшки,

Баночки і тюбики,

Порошки, пігулки, мазі

Брати ви не будете.

 

Запитання до дітей.

1.   Чим стали забавлятись діти, які за­лишились самі вдома?

2.   З чого вони придумали зробити цу­керки, вітаміни і манну кашу?

3.   Що потім сталося з Ніною?

4.   Що з'явилося на руках у Віті й Саші?

5.   Чи весело було дітям після такої гри?

6.   Про що потім жалкували діти?

7.   Чи захочете ви їсти такі цукерки і «кашку»?

8.   Що не слід брати до гри?
Правило.

їдкі рідини, порошки, отрута і ліки — не для дитячої гри.

 

 

 

 

 

 

 

 

Як забивсь, поранивсь ти — зумій собі допомогти

Добрий лікар Айболить

Полікує всіх умить:

І акулу, й бегемота

Лікувать йому охота.

А коли захворів ти,

Мама дзвонить на 103.

Враз приїдуть лікарі,

Ліки випишуть тобі.

Але треба дітворі

Вміть допомогти собі

І навчитись лікувати.

Рани, ґулі та синці.

Як забився дуже ти,

То холодне приклади,

Підшкірні звузяться судини,

І місце це не буде синім.

Як влітку трапилась біда,

То виручить тебе вода.

Хустинку в ній ти намочи,

Там, де забився, приклади.

Коли це трапилось узимку,

То притули туди льодинку,

Чи сніжку просто приклади

І враз утихне біль тоді.

А ще від ґулі і синця

Всім металева річ допомога.

Коли монетку швидко прикладеш,

Вважай, що ґулю з лоба прибереш.

Коли ж подряпа тебе киця,

Гвіздок іржавий — не барися,

Промий все милом і водою,

Щоб не було біди з тобою.

Коли є рана — поспіши,

Змасти зеленкою краї,

Бинтом швиденько зав'яжи,

Мерщій до мами побіжи.

Обережний будь завжди,

Щоб не поранивсь бува ти.

Та як є рани і синці,

Ти пригадай поради ці.

Запитання до дітей.

1.   Кого лікував лікар Айболить?

2.   Куди мама дзвонить, як ти захворів?

3.   Що треба робити, коли вдарився?

4.   Що робити, коли подряпався?

5.   Як полікувати рану?

6.   Як треба себе вести, щоб не було
ушкоджень?

Правило.

Якщо поранивсь, чи подряпавсь ти — дезинфікуй ушкодження усі.

Якщо ти загубився

Якщо десь ти загубився

Сам, без мами залишився,

І додому шлях не знаєш,

Ці поради пригадаєш.

Спочатку сильно закричи,

Свою маму позови,

Як не йде вона до тебе,

Ще сильніше закричи:

Загубивсь, допоможіть!

Мені маму ви знайдіть!

Хай міліція приїде —

Скаже, що ж мені робить.

І один ні з ким не йди,

Жди міліцію завжди.

Свою адресу не кажи

Й ім'я теж не говори.

Ні з ким в машину не сідай,

А лиш міліцію чекай,

Що трапилось, лиш їм розповідай,

Ім'я й адресу називай.

Запам'ятай, як загубився,

Щоб не злякавсь, не розгубився,

Свою адресу щоб назвав

І телефон теж пригадав.

Як будеш ти адресу знать,

То легко маму відшукать.

Повернешся додому ти

І раді будете ви всі.

 

Запитання до дітей.

1.   Що треба робити, коли загубився?

2.   Як треба кликати на допомогу?

3.   Чи можна відразу казати своє ім'я чи адресу?

4.   Чи можна сідати з кимось в авто­мобіль?

5.    Що треба завжди пам'ятати, щоб було легко знайти маму?

Правило.

Чітко знай свою адресу, ім'я, прізвище і номер домашнього телефону.

Не сумуй!

Бува немає настрою:

Тебе образив хтось,

Чи посварився з друзями,

Чи загубив ти щось.

А може любий песик твій

У місті заблукав,

Чи іграшку улюблену

У тебе хтось забрав.

Не хочеш тоді гратися

І сумно так тобі,

Що навіть не порадують

І іграшки нові.

І оченятам плакати

Захочеться тоді,

І сонечко сховається

За хмарки дощові.

Та як сумуєш довго ти,

То можеш захворіть.

Страждає твоє серденько,

Голівонька болить.

Не треба довго хмуриться,

Зітхать і сумувать,

А на папері настрій свій

Узять намалювать.

А потім розірвать його

На клаптики малі.

Хай зникнуть неприємності,

Що жалю завдали!

До мами пригорнутися,

Про прикрощі сказать,

Хай просіяє личенько,

Не треба сумувать.

Помиришся із друзями

І песика знайдеш —

Яких то не буває

На світі цім чудес!

Всміхнеться тобі сонечко.

Всміхнешся мамі ти

І побіжиш погратися

Із друзями в дворі.

Запитання до дітей.

1.   Від чого може бути поганий настрій?

2.   Як ти себе тоді почуваєш?

3.   Що може трапитись, коли довго су­мувати?

4.   Як можна позбутися поганого наст­рою?

5.   Кому треба сказати про прикрощі?

6.   Як ти себе почуватимеш, коли зникне поганий настрій?

Правило.

Не сумуй, все погане колись кінчаєть­ся, добро завжди перемагає зло.

 

 

Художні літературні твори,

 

        які можна використовувати

 

        під час занять з БЖД

 

 

                           Сірничок

Погляньте, малята, на цей сірничок:

Червона голівка, жовтенький бочок.

На вигляд — звичайний: тонкий і малий.

Буває він добрий, буває і злий.

Він може зігріти, зварити обід,

Він плавить метал і розтоплює лід.

А може і ліс велетенський спалити,

Майно і будинок, і все спопелити.

Малята, ви будьте з вогнем обережні

І вивчіть всі правила протипожежні!

                   

            Грицева лічилка

Не вмикай на кухні газ — РАЗ,

Не клади в запіч дрова — ДВА,

В лісі сірників не три — ТРИ,

Не лишай вогонь в квартирі — ЧОТИРИ,

Не лягай при свічці спать — П'ЯТЬ,

Іскра впала на підлогу — погасіть — ШІСТЬ,

Зачиніть вікно, коли в небі грім — СІМ,

У грозу під деревом не стійте в лісі — ВІСІМ,

Сірником не забавляйтеся знічев'я — ДЕВ'ЯТЬ,

Пам'ятайте всі, про що в лічилці йдеться — ДЕСЯТЬ.

     Зайчик у трамваї

 

   Вскочив зайчик у трамвайчик,

   Тільки це ж іще не все.

   Сів. Купив квиточка зайчик,

   А трамвайчик не везе.

   Бачить зайчик: входить котик

   З вусами, вже сивими.

  А в руках у нього кошик

  З яблуками й сливами.

  Поступився місцем зайчик

  Котику старенькому,

  І повіз чимдуж трамвайчик

  Та іще й подзенькував!

                    Будівництво

 

             Серед двору котлован,

             А над ним — гігантський кран:

             Мов у велетня, рука

             Добре грати тут в жмурка!

             Кость заліз в велику діжку

             Та й заліг, немов у ліжку.

             І ніхто не поміча,

             Що між цеглою хлопча

             Раптом діжка покотилась,

             Ледве-ледве зупинилась.

             Стука серце у хлопчини —

             Для тривоги є причина!

             Налякались діти в грі —

             Стали грати у дворі.

 

Несподіваний гість

 

Вийшла мама в магазин, Вдома я сиджу один.

—Дзень-дзелень, — Дзвінок співає,

Я у вічко виглядаю:

Оце так: великий дядько

В синій формі — бравий, хвацький...

Правда, я його не знаю,

Та нічого — розпитаю,

Покажу йому комп'ютер,

На екрані дам пульнути.

Є у нього кобура —

Буде в нас цікава гра...

Раптом мама на поріг,

 Де ж мій гість — звернув за ріг.

Чом злякався гість чужий?

Може знаєш? — розкажи!

Рукодільниця

 

Я отримала пакунок

Маю ляльку в подарунок.

Стала думати-гадати,

Як же ляльку одягати?

Відшукала скатертину

Та й відкраяла шматину.

Примостилася у ліжку —

Шию, ріжу собі нишком.

— Довго шити я не звикла,

Та ще й голка в мене зникла.

 Ну нехай — колись знайду,

 Зараз я гуляти йду...

Мама лаяла дитину,

Та не так за скатертину,

Як за голку в своїм ліжку

(Плакало дівчатко трішки.)

 Тож дотримуйся порядку —

Все шитво клади в шухлядку!

 

Пригода на кухні

 

Мама з братиком гуляє,

Тато про футбол читає.

 Я ж на кухні чай варю —

Готувати я люблю!

Довго чайник не кипить,

 В мене лялька в ліжку спить.

Мабуть, я піду пограю,

А тоді нап'юся чаю.

Добре чай той пам'ятаю —

Більше газ я не вмикаю!

Пахне чай, чи зіпсувався?

Мабуть, мій сюрприз не вдався

Лишенько!Вогонь погас!

То пливе із кухні газ!

Тато кран вмить перекрив,

Швидко вікна відчинив.

Свою доню покарав:

У кутку ловлю я гав...

Доня-перукар

Мама в залі на дивані —

В неї в гостях тітка Таня.

Я давно сама сиджу —

З ними більше не дружу...

Ножиці візьму з полиці —

Чикну трішечки косиці,

 Трохи губи підфарбую,

 Очі синім підмалюю...

Щось нічого не виходить —

В очі туш чомусь заходить,

Ще й зламалася помада —

Я ніяк не дам їй раду...

Довго мама відмивала

Та волоссячко рівняла:

Бо красуня я така —

Чуб стирчить, мов в хлопчака!

Фокус

У блакиті ясне сонце,

Я ж сиджу, дивлюсь в віконце.

Захворів — температура,

Мама вийшла по мікстуру.

Зранку був поважний лікар,

Приписав від грипу ліки.

Зараз я їх всі ковтну,

Ось так фокус мамі втну:

 Доки принесе мікстуру —

 Вже нема температури!

Стій, малюк! Бо буде скрутно!

Ліки разом — то отрута!

Що потрібно — мама дасть,

 А самому брати — зась!

Тітонька ласкава

 

У дворі собі дівча

В стінку стукає м'яча.

Раптом тітонька ласкава

Каже:

— Там за рогом мама!

 Допомога їй потрібна,

То пішли зі мною, рідна! —

Тільки руку простягла,

Як матуся в двір зайшла:

— Хто це, доню? — здивувалась.

 А дівчатко озиралось:

Щезла тітонька за мить,

Лиш матусенька стоїть...

І чому вона втекла? —

Здивувалася мала.

 

Автомобіль

 

Сидить Павлусик у куточку

 Та бавиться собі в пісочку.

У мріях бачить він машину —

Стрімку, як ластівка-пташина!

 Не іграшкову — тих багато —

 Авто він справжнє мріє мати.

Кермо крутити вправо-вліво,

Водою мити своє диво...

 Аж тут веселий голос:

—Хлопче! Чи покататися не хочеш?

—Ну, довго будеш ти вагатись?

Я й за кермо дам потриматись...

Відкинув сумніви Павлусь,

Аж тут зайшла у двір бабуся:

 Куди, онучку, поспішаєш?

—Бабусю, потім все узнаєш,—

Гукнув Павлусь, та раптом — зирк!

Автомобіль із двору зник!

То поясніть же ви хлопчині,

Куди поділася машина!

Лагідний котик

Ой, як кота Наталка любить:

Малого пестить, і голубить.

 Ще й притиска його щосили,

Сердешний нявкає, безсилий!

За мить вже кігті виставля —

І враз подряпане маля...

—Не хочу більш тебе любити,-

 Наталка плаче,— буду бити!

Матуся доню лікувала,

Ласкаво дівчинку вмовляла:

—Наш котик, лагідний, повір!

Але сидить і в ньому звір!

Не станеш болю завдавати,

То й буде котик радо грати!

Диня

На столі розсілась диня:

Кругла жовта господиня.

Скочив сам у руки ніж,

Мовби просить диня: «Ріж!».

 Не здолав я жовтий плід —

 Мій відкладено обід.

Замість дині руку вразив:

Тяжко ніж мене образив...

То біжи скоріш до мами,

Не ховай від неї рани.

Малюкам слід тренуватись,

Щоб ножем користуватись!

 

Ось так пожартував!

 

Мама в магазині зранку,

Граюсь я один під ґанком.

Нудно! Чи пожартувати

Трішки маму налякати?

У матусі повні руки —

І харчі, і подарунки.

Я як гавкну із-за рогу —

Підкосились мамі ноги.

Тортом стінку заліпило,

В молоко стрибнуло мило,

Покотилося люстерко,

 Вщент розбилось об цеберку.

Мама навіть не кричить —

Важко диха і мовчить...

Налякалася дитина: —

Мамо, вибач свого сина!

Маленька праля

 

Учора мама зранку прала,

Я бачила, куди прибрала

Вона і мило й порошок,

Бо не з моїх це іграшок!

Сьогодні все це я дістала,

Лялькові платтячка зібрала,

 Коробку — в руки, раптом ба-а-ах-

 Вона розпалася в руках!

 По всій кімнаті порошок —

Поміж ляльок та іграшок...

Я наче нежиті не маю

Але все чхаю, чхаю, чхаю!

Вже й сльози котяться з очей

 І Мурзик нявка між речей.

Ні! Дійсно: мило й порошок

Не для забав та іграшок!

Бурулька

Після цієї пригоди попленталися друзі до двору. Цуценятко винува­то відводило погляд і прохало Мурчика нічого не казати мамі.

—Та що ж я скажу, як я й сам там був! — пробурмотіло кошеня. Ти краще пообіцяй мені, що більше ніколи на ту гірку не підеш.

—Не піду, звичайно,— зітхнуло цуценя,— я й сам злякався! Чим же нам тепер зайнятися?

—Давай кататися на льодовій доріжці, а санчата хай біля будинку відпочинуть,— запропонував Мурчик.

—Давай! Цур, я перший розганяюсь!

Ба-бах! — прямо на санчата з-під даху впала бурулька і розлетіла­ся вщент!

—Ой! Мої санчата! — заплакало кошеня. Вони зовсім поламалися — мене мама сваритиме.

—Оце так сила в бурульки! — здивувався Бровко. Добре що ми да­леко від даху каталися! Не плач, Мурчику,— санчата я відремонтую. Але тепер буду знати, що взимку подалі від даху треба триматися.

Чому у відлигу небезпечно стояти під дахом?

Чи діти можуть самі збивати бурульки? Чим це загрожує?

На зимовому ставку

—Пішли на ковзанах кататися, тягнув товариша Бровко,— лід на ставку вже товстий. Я сам бачив.

—Пішли,— погодився Мурчик.

На ставку ще цікавіше, ніж на гірці. Бровко зібрав круг себе малю­ків та запропонував пограти в хокей.

—Ура! Го-о-ол! — кричить цуценя, загнавши шайбу до воріт. Вовче-нятко-воротар засмучено виштовхнув її на поле.

—Допоможіть! Рятуйте!- — почули малюки і з усієї сили помчалися в дальній кінець ставка, де в ополонці тонуло мале зайченя.

—Знімай швидше шарф,— крикнуло цуценя Мурчику і кинуло один кінець зайченяті. Зайченя схопило тканину замерзлими лапками, а цу­ценя лягло на лід подалі від ополонки і почало обережно тягти за дру­гий кінець.

—Ура! Витягли! — зраділи малюки і кинулися перевдягати зайченя: хто свого кожушка простягнув, хто рукавички. А вовченятко всадовило зайчика в свої санчата і щодуху помчало його до мами.

—Чи можна гратися поблизу від ополонки?

—Як можна врятувати того, хто тоне взимку?

Обморожені лапки

—Ой, Бровчику, в тебе лапки побіліли,— скрикнуло кошеня,— здається, ти їх обморозив, коли зайченятка рятував!

—Дійсно! А я й не відчуваю,— здивовано розглядав свої лапки Бровко,— треба їх снігом розтерти.

—Ні в якому разі! — стурбувався Мурчик. Надягай швидше рука­вички та бігцем додому!

—Ну ось,— дорікала синові матуся,— тебе нікуди не можна самого пускати! Опусти лапки в тепленьку водичку, а я поки що чаю нагрію.

Малюки тільки загадково перезирнулися: вони уявили, що б сказа­ла мама, якби дізналася про всі їх пригоди!

Та ми її також не будемо засмучувати і нічого про пригоди малень­ких друзів не скажемо. Але саме головне те, що ми ніколи так не буде­мо пустувати, як Бровко з Мурчиком, щоб не втрапляти у різні непри­ємності!

Чому не можна розтирати снігом обморожені місця? Що треба зробити при обмороженні?

Хто найчистіший?

Бровко та Мурчик побігли до ставка. Бровко відразу стрибнув у во­ду і став плавати, пірнати та жартома ганятися за каченятами.

—Мурчику, гайда у воду, ти чого на березі сидиш? — замахав лап­кою Бровко.

—Та не хочу, мені зовсім не спекотно! І взагалі, я люблю язичком митися.

—Язиком незручно,— заперечив Бровко, я до спини не дістаю.

—А я дістаю,— муркотіло кошеня, вилизуючи хвостика.

—Ха-ха, який замурзанець! — засміялося цуценя, вказуючи на по­росятко, яке лежало в чорній багнюці.

—І зовсім я не замурзанець,— образилося порося, на мені багнюка висохне, а тоді суха шкірочка відпаде — і я буду чистим та рожевим.

Чому важливо бути чистим та охайним?

Навіщо потрібна гігієна?

Як підтримують чистоту різні тварини?

                       Прислів»я та приказки

 

-         Здоров»я дитини – багатство родини! Здоров»я народу – багатство країни!

-         Здоров»я – найдорожчий скарб.

-         З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.

-         Сірниками грався - біди набрався.

-         Від маленького сірника – велике лихо.

-         З малої іскри – великий вогонь.

-         Не кидай іскри в попіл – і сама згорить, і село спалить.

-         Вогонь та вода добрі служити, але лихі панувати.

-         Дарма не бійся, але стережися,

-         Буде каяття, та не буде вороття.

-         З добрим дружись, а лихого стережись.

-         Замки та ключі не для чесних людей.

 

                                  Загадки

                 Гладиш – ласкається,

                 Дражниш – кусається.(собака)

 

                 Проти печі гріється,

                 Без води миється,

                 Пухнасті лапки,

                 У лапках – дряпки.(кішка)

 

      Скільки б не їв – ніколи ситим не буває.(вогонь)     

    Гарячий гість замість цукерок дрова їсть.(вогонь)

 

                Хвіст дерев»яний,

                Залізний рот.

                Скрізь вистачає мені турбот.(сокира)

 

                Грушка – не грушка,

                Вушка та дужка,

                Порожнє бринчить,

                Повне – мовчить.(відро)

 

                Маю довгу шию,

                Маю два носи.

                Все з вогню дістану-

                Тільки попроси.(багор)

 

                Я всюди рвуся напролом,

                То й називаюсь просто -..(лом).

 

                 Я вмію все робити:

                 Копати, прикидати…

                 Невже ви не впізнали

                 Звичайної…(лопати).

 

                Лишає він страшні сліди,

                Усе він пожирає.

                А як даси йому води –

                Відразу помирає!(вогонь)

 

             Спішить, сурмить: 

-         Дорогу дай!

Моргає синім оком.

Примчиться швидко і біда

Людей обійде боком.(пожежна машина)

Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє –

Вона від даху відпадає.(бурулька)

 

Дидактична гра «Правильно — неправильно»

1)    Сірник малий, а біда велика. Його цурайся, щоб не було лиха! (Пра­вильно.)

2)    Мале полум'я гасять водою, піском, килимком. (Правильно.)

3)    При пожежі телефонуй «103»! (Неправильно, номер рятівної служ­би - «101».)

4)Коли погасла газова горілка, не можна вмикати світло. (Правиль­но.)

5)Під час пожежі потрібно відчинити вікна. (Неправильно, так полум'я спалахне ще дужче.)

6)Коли пожежа в лісі чи в полі, треба бігти за напрямком вітру. (Пра­вильно.)

7)Нерухомий автобус, автомобіль, тролейбус обходять позаду. (Пра­вильно.)

8)Трамвай обходять також позаду. (Неправильно, трамвай обходять спереду.)

9)Дорогу можна переходити будь-де — водії пішохода завжди пропу­стять. (Неправильно, переходити вулицю можна лише в спеціально відведених місцях.)

10)Близько біля дороги гратися небезпечно. (Правильно.) Поясни на прикладі.

 11)У транспорті можна їсти морозиво, цукерки, пиріжки. (Неправильно, бо можна забруднити одяг свій та інших пасажирів.)

12)Можна переходити дорогу на жовте світло, бо машини ще стоять. (Неправильно, жовте світло сигналізує водіям про готовність до ру­ху.)

13)Під сонечком корисно гуляти весь день. (Неправильно, можна отри­мати тепловий або сонячний удар, сонячний опік.)

14)Під час грози треба ховатися під деревом. (Неправильно, у високе де­рево може вдарити блискавка.)

15)    Під час повені необхідно піднятися на верхні поверхи. (Правиль-
ї ио)

16)    3 чужими так цікаво про все говорити! (Неправильно, бо незнайомі
особи можуть виявитися лихими людьми.)

І7) Ліфт не для розваг! (Правильно.)

18)Нічого страшного не буде, якщо ти сам піднімешся на ліфті. (Непра­вильно, бо ліфт може застрягти між поверхами, і тобі буде непри­ємно.)

19)У машині кататися так цікаво, навіть, якщо нею керує незнайома людина! (Неправильно, водій-незнайомець може завдати тобі шко­ди.)

20)Чужу кішку можна приголубити, вона ж бо така гарненька! (Непра­вильно, бо безпритульна кішка може тебе подряпати чи бути хворою на лишай.)

21)У собаки не можна забирати їжу. (Правильно.)

22)Ліки дає лише лікар чи мама. (Правильно.)

23)Скалки збирати краще віником. (Правильно.)

24)Йодом відкриті подряпини обробляти не можна. (Правильно.)

25)Легкий опік необхідно підставити під проточну воду. (Правильно.)

26)Пара не гаряча. (Неправильно.)

27)Сироїжки можна їсти сирими. (Неправильно, малюкам взагалі не можна їсти будь-яких грибів, а дорослі повинні їх готувати.)

28)Чистими листками подорожника можна лікувати подряпини. (Пра­вильно.)

29)Оса залишає в тілі жало при укусі. (Неправильної)

30)Чим більше ліків приймеш — тим скоріше видужаєш. (Неправильно, великою кількістю ліків можна отруїтися.)

31)Муха розповсюджує хвороби. (Правильно.)

32)Якщо жувати жувальну гумку, то зуби чистити необов'язково. (Не­правильно, чистити зуби потрібно двічі на день, незалежно від того, скільки жуйок ти зжуєш.)

33)Солодощі перед обідом шкодять апетиту. (Правильно.)

34)Змій треба винищувати. (Неправильно, кожна жива істота має пра­во на життя, а змій слід уникати.)

35)Стоп-кран у поїзді для того й поставлено, щоб при нагоді ним ско­ристатися. (/ правильно, і неправильно. Користуватися ним можна лише дорослим і виключно в аварійних ситуаціях.)

36)Так цікаво лоскотати п'яти товариша під водою. (Неправильно, то­вариш може захлинутися.)

 

 

 

 

 

Дидактична гра «Добери риму»

1.     Вогонь малий водою ... (залий).

2.     Щоб не виникло пожежі — з вогнем будьте ... (обережні).

3.     Сірники   та  запальничка  вогник  мають   ... (невеличкий). Та якщо за ним не стежиш — може статися ... (пожежа)\

4.     Вляглась на землю смужка довга, Немов змія лежить ... (дорога).

5.     Світлофор та перехід добре знає ... (пішохід).

6.     На дорозі перепона — стій, коли горить ... (червоний)\ Прислухайтеся до мене — переходьте на ... (зелений)]

7.     Дякуй, друже, за пораду — обминай автобус ... (ззаду)\

8.     Дитино люба, завжди пам'ятай — обходять спереду ... (трам­вай).

9.     Людина кожна має знати — сидіння краще ... (не псувати).

10. Кажу тобі я знову й знову, щоб не вступав з чужим в ... (розмо-

11.Чужу машину обминай, ніколи в неї ... (не сідай)\

12.Біля віконечка не грайся, з балкону вниз ... (не нахиляйся)]

13.Коли хтось дзвонить, пам'ятай — чужих додому ... (не впу скай)\

14.Різні ліки дає лише ... (лікар)\

15.На ставку тоненький лід — то іти туди ... (не слід)\

16.Мої слова на допомогу — не грайся поблизу ... (дороги)]

17.Пірнай у воду там, де знаєш, Дно перевір коли ... (пірнаєш).

18.Дає пораду сину мама: «Ховай голівку під ... (панаму)».

19.У спідничці ніжка, біла панамка — Росте у лісі бліда ... (поганка).

20.Червоний в цяточку убор — це всім знайомий ... (мухомор).

21.Квіточки введуть в оману — Не беріть до рук ... (дурману).

22.Велике лихо від вовчого ... (лика).

23.Кнопки, голки для порядку прибирай завжди ... (в шухлядку).

24.Пам'ятай завжди, малюк — Гостре не бери до ... (рук)\