Як підготувати дитину до дитячого садка?

1.Переконайтеся у власній  впевненості, що дитячий садок необхідний для вашої сім'ї саме зараз. Дитина добре відчуває, коли батьки сумніваються в доцільності "садівського" виховання. Будь-які ваші коливання вона використовує для того, щоб чинити опір розлученню з батьками. Легше і швидше звикають  діти батьків у яких немає альтернативи дитячому саду. 

2. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб маля пішло в дитячий садок. Наприклад: «Дитячий садок це такий красивий будинок, куди мами й тата приводять своїх малят. Я хочу, щоб ти познайомився і подружився з іншими дітьми і дорослими. У садку все пристосовано для дітей. Там маленькі столики і стільчики, маленькі ліжечка, маленькі раковини для вмивання, маленькі шафи, багато цікавих іграшок. Ти все зможеш розглянути, доторкнутись, пограти з цими речами. У садку діти їдять, гуляють, граються. Я дуже хочу піти на роботу, мені це цікаво. І я дуже хочу, щоб ти пішов в дитячий садок, щоб тобі теж було цікаво. Вранці я відведу тебе в садок, а увечері заберу. Ти мені розповіси, що у тебе було там цікавого, а я розповім тобі, що у мене цікавого на роботі. Багато мам і тат хотіли б відправити до цього садка своїх дітей, але беруть туди не всих. Тобі пощастило, восени я почну водити тебе туди. Але нам потрібно підготуватися до цього. Купити всі необхідні речі, вивчити ім’я вихователів і правила дитячого садка».

3. Проходячи біля дитячого садка, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощатило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і близьким у присутності маляти про свій успіх, говоріть, що пишаєтесь своєю дитиною, адже її прийняли в дитячий садок.

4. Розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, вона робитиме. Чим детальніше буде ваша розповідь і чим частіше ви її повторюватимете, тим спокійніше і упевненіше відчуватиме себе ваше дитя, коли піде в садок. Запитуйте у маляти, запам'ятав він, що робитиме після прогулянки, куди складати свої речі, хто йому допомагатиме роздягатися, що він робитиме після обіду. Питаннями такого роду ви зможете проконтролювати, чи добре дитина запам'ятала послідовність подій. Маля лякає невідомість. Коли дитя бачить, що очікувана подія відбувається, як і було обіцяно, він відчуває себе упевненіше.

5. Побалакайте з дитиної про можливі труднощі, до кого вона може звернутися за допомогою, як вона це зможе зробити, Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: "Я хочу пити", і Ганна Миколаївна наллє тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це». Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на першу вимогу і так, як вона хоче. Поясніть, що в групі багато дітей і інколи їй доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати маляті: "Вихователь не зможе одягнути відразу всіх дітей, тобі доведеться трохи почекати». Спробуйте програти всі ці ситуації з дитиною вдома. Наприклад, ви — вихователь, а ведмежа, за якого вам теж доведеться говорити, просить пити.

6. Приготуйте разом з дитиною «радісну коробку», складаючи туди недорогі речі. Це можуть бути невеличкі іграшки, привабливі для вашої дитини і вже точно будуть радувати інших дітей, коробочки з вкладеними в них забавними предметами: красиві паперові серветки або латочки з тканини, приємні на дотик; книжки з малюнками. Можливо, ви вмієте складати орігамі, тоді сміливо відправляйте в «радісну коробку» паперового журавля або собачку. За літо ви наповните коробку. Тоді восени вранці вам простіше буде відправляти дитину в дитячий садок: з іграшкою веселіше йти і простіше зав'язати стосунки з іншими дітьми.

7. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не віднімати іграшки; пропонувати свої іграшки, робити послуги іншим дітям.

8. Дитя звикне тим швидше, чим з великою кількістю дітей і дорослих зможе побудувати стосунки. Допоможіть йому в цьому. Познайомтеся з іншими батьками і їх дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашої дитини по імені. 

9. Чи знаєте ви, що чим краще будуть ваші стосунки з вихователями та іншими батьками і їх дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині.

10. Будьте поблажливі і терпимі до інших. Досконалих людей немає. Проте, прояснювати ситуацію, що турбує вас, необхідно. Робіть це в м'якій формі або через фахівців. У присутності дитини уникайте критичних зауважень в адресу дитячого садку і його співробітників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садом.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ДИТИНИ,  ЯКА ВІДВІДУВАТИМЕ ДИТЯЧИЙ САДОК

1. Проконсультуйтеся у психолога з питання адаптації дитини до дошкільної установи. 

2. Бажано, щоб початок відвідування дитячого садка не збігався з кризовим віком. 

3. Відправляйте до дитячого садка лише здорову дитину. 

4. Заздалегідь дізнайтеся у дільничного лікаря, який етап адаптації може бути у дитини і своєчасно дотримайтесь всіх застережних заходів у разі незадовільного прогнозу. 

5. Тренуйте від самого народження систему адаптаційних механізмів у дитини, привчайте її до ситуацій, в яких слід змінювати форму поведінки. 

6. Заздалегідь дізнайтеся про всі нові моменти в розкладі дня садка і введіть їх у домашній розпорядок дня. 

7. Не допускайте обговорення у присутності дитині проблем, які пов’язані з дитячим садком. 

8. Плануйте свій час так, щоб першого місяця відвідування дитячого садка у Вас була можливість не залишати дитину на цілий день.

9. Якомога раніше познайомте дитину з дітьми та вихователями групи, в яку вона незабаром прийде. 

10. Учіть дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування. 

11. Наголошуйте, що Ваша дитина, дорога Вам і ви її любите. 

АДАПТАЦІЯ МАЛЮКА В ДИТЯЧОМУ САДКУ

Ставлення дитини до дитячого садка залежить здебільшого від того, як склалося її перше знайомство з групою та вихователем. Пощастить новачку — буде в нього в перший день добрий настрій, привабить його вихователька з першого погляду, натрапить на цікаву іграшку й на доброзичливого однолітка, поруч із яким можна спокійно погратися, — не стане йому дитячий садок тягарем. А не трапиться в перший день такого щасливого збігу; злякається малюк незвичної атмосфери, не захоче залишитися без маминої підтримки, розплачеться — буде довго і важко звикати.

Отже, замість того, щоб покладатися на випадковість, доцільно заздалегідь підготуватися до того, щоб створити в дитини хороше перше враження про дитячий садок. Для цього, насамперед, треба викликати в неї емоційно-позитивне ставлення до можливості відвідувати дитячий садок, переконати, що садок — це нагорода для найкращих дітей. Саме в такому ракурсі слід розглядати успіхи та досягнення дитини.

Необхідно тільки зважати на те, щоб розмова велася у формі заохочення успіхів, а не засудження невдач дитини, як це часто трапляється: «У дитсадку всі доїдають. Там тебе ніхто не годуватиме», «Не слухатимешся — віддам до дитсадка!»

Бажано, якщо є така можливість, у присутності малюка з гордістю розповідати знайомим: «Наш Ярослав уже великий — незабаром до дитсадка піде!»

Поряд з формуванням у новачка загального позитивного ставлення до дитсадка необхідно підготувати його до знайомства з конкретною групою дітей та вихователем. Хтось із батьків відвідує групу, знайомиться з дітьми, а вдома ділиться своїми враженнями: які в групі веселі діти, яка лагідна вихователька, як усі чекають на Оленку. За наявності позитивної установки дитина почуватиметься під час першого відвідування дитячого садка впевненіше й спокійніше. Якщо малюк боїться залишати маму, у перші дні бажано приводити його до дитсадка ненадовго — на півгодини-годину, щоб він зрозумів: розлука тимчасова.

Коли дитина, розлучившись із мамою, сумує, проситься додому, плаче, вихователь зазвичай намагається чимось привернути її увагу, зацікавити іграшкою, поговорити. Однак трапляється так, що дитина не реагує на спроби розважити її, ніби загальмована, нічим не цікавиться. У такому разі доцільно утриматися від подальших зусиль і дати дитині' спокій. Як правило, сповільнена реакція на нове середовище зумовлена типологічними особливостями вищої нервової діяльності, зокрема надмірною чутливістю.

Незвичне середовище, увага оточуючих, усі види психологічного тиску: прохання, умовляння, тим паче осуд, — усе це є сильним подразником для чутливої дитини. У такому стані малюкові важко зробити те, чого від нього вимагають. Такі стани можуть виникати в будь-якої дитини, незалежно від типу її нервової системи.

Отже, перша допомога дитині, яка «загальмувалася», полягає в тому, щоб зняти всі види психологічного тиску, припинити нав'язувати їй пестощі, турботу, свою волю. Треба дати дитині спокій і дочекатися, коли в неї відновиться потреба у спілкуванні з дорослими.